Василівська (Трьохсвятительська) церква в Києві
Васи́лівська (Трьохсвяти́тельська) це́рква в Ки́єві — втрачений об’єкт архітектурної спадщини, Україна.
_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D1%961.jpg)
_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D1%962.jpg)
_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D1%963.jpg)
Церква містилася у Верхньому місті неподалік від Михайлівського Золотоверхого монастиря і була архітектурним акцентом у забудові. Після її знищення (1935) на тому місці — територія Міністерства закордонних справ України.
Зміст
Історична довідка
Мурована церква побудована на княжому дворі й освячена як Василівська. Літописи зафіксували спорудження у м. Києві двох мурованих Василівських церков на княжих дворах: 1183–1184 — Великому дворі, 1198 — Новому дворі (містився в районі теперішнього Несторівського провулка).
Ю. Асєєв та більшість дослідників вважають церкву, яка збереглася до 1935, фундацією Великого князя київського Святослава Всеволодовича 1183–1184 на Великому княжому дворі. Невідомо, наскільки вона потерпіла під час монголо-татарської навали й погрому Києва 1240. Вперше після того її згадано в документах 1573. Після Берестейської унії церква належала греко-католикам. Не пізніше 1639 митрополит Петро Могила передав церкву в управління Братському монастирю. Церкву тоді перебудували й переосвятили в ім’я святих Василія Великого, Григорія Богослова та Іоанна Золотоустого (Трьох Святителів); звідси її друге найменування — Трьохсвятительська.
1658–1660 церква потерпіла від пожежі (1686 її навіть планували розібрати на будівельний матеріал). Наслідком цих спустошень стала втрата церковних склепінь і бані. Відбудову розпочав 1693 митрополит Варлаам (Ясинський), а завершив 1706–1707 генеральний суддя В. Кочубей. Тоді до церкви з заходу добудували гранчастий бабинець, перекрили новими склепіннями і влаштували верх у вигляді бані на восьмерику. Апсиди і західний фасад увінчали елегантні фронтони. Південна низенька прибудова з бічним вівтарем зроблена у другій половині 18 ст. Тоді ж храм прикрасив новий іконостас у стилі рококо. У 18 ст. біля церкви виник невеликий монастир, скасований 1787, після чого храм став парафіяльним.
1888 біля церкви споруджено дзвіницю в неоросійському стилі. 1929 її знесено. Ухвалу про знищення церкви прийнято президією Київської міської ради 08.08.1934. Належного вивчення об’єкту пам’яткознавцями не здійснювалось. Влітку 1935 церкву остаточно зруйновано.
Пам’ятка частково досліджена І. Моргілевським.
Характеристика
Церква первісно була хрестовокупольною, тринавовою, чотиристовпною, триапсидною, однобанною. Мурована технікою порядового мурування. Вона мала значно стрункіші пропорції, ніж аналогічні київські церкви, збудовані раніше (Кирилівська та Успіння Богородиці Пирогощі). Фасади були розчленовані романськими напівколонами, накладеними на пілястри, і прикрашені аркатурою та рельєфними цегляними хрестами. Після радикальної реконструкції наприкінці 17 та у 18 ст. набула стильових рис українського бароко.
Значення
Василівська (Трьохсвятительська) церква була останньою за часом спорудження домонгольською пам’яткою Києва, що збереглася до 20 ст. і була доступна для натурних архітектурно-археологічних досліджень. Її знищення суттєво збіднило історико-культурну спадщину українського народу.
Цитата
Ю. Асєєв:
«У цій споруді вже відчуваються нові віяння, що стануть характерними для архітектури наступних часів».(Цит за вид.: Асєєв Ю. Мистецтво стародавнього Києва. Київ : Мистецтво, 1969. С. 91).
Галерея
|
_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D1%9604.jpg)
_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D1%9605.jpg)
_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D1%9606.jpg)
_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D1%9607.jpg)
Література
- Геврик Т. Втрачені архітектурні пам`ятки Києва. 2-ге вид. Нью-Йорк : Український музей, 1987. С. 17.
- Логвин Н. Андрій Миколайович Грабар і його розвідка з історії давньоруської архітектури // Архітектурна спадщина України : в 5 вип. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 1996. Вип. 3. Ч. 2. С. 8–17.
- Вечерський В. Втрачені об'єкти архітектурної спадщини України. Київ : Науково-дослідний інститут теорії і історії архітектури та мистецтвознавства, 2002. С. 65–66.
- Вечерський В. Архітектурні пам'ятки, досліджені Григорієм Павлуцьким: збережені й знищені // Павлуцький Г. Дерев’яні та муровані храми України. Харків : Олександр Савчук, 2017. С. 189.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Василівська (Трьохсвятительська) церква в Києві // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Василівська (Трьохсвятительська) церква в Києві (дата звернення: 3.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.04.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
