Троїцький монастир у Межирічі
Тро́їцький монасти́р у Межирі́чі — ансамбль пам’яток архітектури та містобудування національного значення, православний монастир, Рівненський район, Рівненська область, Україна.
Зміст
Загальні відомості
Ансамбль міститься на околиці с. Межиріч за 3 км на південний захід від м. Острога у долині між річками Вілія (лівий доплив р. Горині басейну р. Дніпра) і Збитенька. Село й монастир оточують фортечні земляні вали кінця 16 ст. до 10 м заввишки, що утворюють прямокутник у плані, периметром понад 2 км., мають 5 бастіонів і 2 муровані брами: Заславську й Дубнівську (останню зруйновано). У цій фортеці монастир, оточений оборонними мурами з баштами, є цитаделлю. Це архітектурна домінанта рівнинного ландшафту.
Історична довідка
Дата заснування монастиря не з’ясована. Його розбудовували князі Острозькі протягом 16–17 ст. у два основні етапи. Троїцька церква збудована після 1523 (у 1530-х) на замовлення і коштом князя К. І. Острозького. Її споруджено після Богоявленської церкви Острозького замку за її зразком і тим самим майстром. 1603 Межиріч дістався у власність князю Янушу Острозькому (1600–1654; Україна — Польща), котрий прийняв католицизм. Він передав Троїцьку церкву католицькому ордену францисканців і розбудував для них 1606–1610 новий мурований монастир. До Троїцької церкви з обох боків — північного й південного — прибудували прямокутні в плані двоповерхові корпуси келій, причілки яких укріплено парами циліндричних оборонних башт. Тоді ж зведено південно-східний корпус, а монастирську територію по периметру оточено мурами з оборонними баштами. 1856 російський уряд закрив францисканський монастир і передав його споруди Православній церкві; Троїцький храм став парафіяльним.
З 1991 тут діє чоловічий монастир Української православної церкви Московського патріархату.
Характеристика
Ансамбль складається з добре збережених різночасових споруд: Троїцької церкви, двох корпусів келій з баштами обабіч неї, надбрамної дзвіниці з заходу та південно-східного корпусу. Чотирикутний у плані монастирський двір оточено фортечними мурами з чотирма наріжними баштами.
Троїцька церква хрестовокупольна, тринавова, шестистовпна, п’ятикупольна, з трьома несиметрично вирішеними напівкруглими апсидами. Світлові підбанники зовні восьмигранні, а всередині – циліндричні. Композиція повторює традиційні князівські храми Давньої Русі, але має ґотичні (див. Готика) архітектурні форми: стрілчасті вікна й ступінчасті контрфорси. Під час перебудови 1606-1610 надбудовано парапет із оборонною галереєю, у зовнішній стіні якої влаштовано ключовидні бійниці для вогнепальної зброї. Тоді ж у західній та вівтарній (див. Вівтар) частинах храму зроблено готичні нервюрні (див. Нервюра) склепіння, прикрашені орнаментальним різьбленням у стилі ренесансу. В інтер'єрі частково зберігся монументальний живопис 16 ст. та кінця 19 ст.
Південний та північний корпуси келій фланковані баштами з трьома ярусами ключовидних бійниць. На першому поверсі містилися трапезна палата (у північному корпусі) й бібліотека (у південному); на другому поверсі – келії ченців. Архітектурний декор цих прибудов – портали, білокам’яні віконні наличники, декор зірчастих склепінь із нервюрами в трапезній і бібліотеці – витримані в стилістиці ренесансу. 4 башти увінчані високими конічними дахами.
Мури з баштами муровані з каменю-пісковика. Мури завдовжки 410 м, заввишки 5-8 м, товщиною 1,5 м завершені фігурними зубцями. 4 наріжні шестигранні двоярусні з аттиками башти мають ренесансний декор й увінчані фігурними зубцями. Мури й башти угорі прикрашено декоративним фризом у техніці сграфіто.
Дзвіниця, яка існувала до 2012, – це перебудована у 18 ст. у стилі бароко монастирська надбрамна башта 1606-1610. Перший ярус її з’єднано з Троїцькою церквою двома паралельними мурами. 2012 горішній ярус дзвіниці незаконно зруйновано й натомість надбудовано новий, що повторює архітектурні форми надбрамної дзвіниці Острозького замку.
Галерея
|
Значення
Троїцький монастир є найвеличнішою зі збережених фундацій князів Острозьких. За своїм регулярним розплануванням, симетричною врівноваженою композицією, гармонійним поєднанням в архітектурі оборонних і сакральних рис, спадщини Давньої Русі з ґотикою та виразним ренесансним декором належить до найвизначніших архітектурних ансамблів України.
Література
- Годованюк О. Троїцький монастир-фортеця у Межирічі Острозькому та його місце в розвитку монументального зодчества України XV-XVІІ ст. // Архітектурна спадщина України. Вип. 2. Київ : Українознавство, 1995. С. 62–78.
- Годованюк О. Троїцький монастир-фортеця // Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000. С. 206–207.
- Ричков П., Луц В. Архітектурно-мистецька спадщина князів Острозьких. Київ : Техніка. 2002. С. 82–91.
- Годованюк О. Вплив готики на муроване монументальне будівництво Волині кінця ХІІІ-ХVІ ст. // Архітектурна спадщина Волині: Збірник наукових праць. Рівне : ПП ДМ, 2008. С. 9–22.
- Вечерський В. Українські монастирі. Київ : Наш час, 2008. С. 317–325.
- Вечерський В. Фортеці й замки України. Київ, 2011. С. 422–427.
- Вечерський В. Замки та фортеці України. Київ : Балтія-Друк, 2015. С. 89–91.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Троїцький монастир у Межирічі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Троїцький монастир у Межирічі (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.11.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
