Україна: корисні копалини

Кори́сні копа́лини Украї́никорисні копалини в межах України.

Загальна характеристика

Україна належить до провідних мінерально-сировинних держав світу. Поєднання різновікових (від архею до кайнозою) структурних елементів, що сформувалися внаслідок впливу всіх властивих становленню земної кори процесів, зумовило широкий діапазон корисних копалин, що становлять мінерально-сировинну базу країни. На початок 21 ст. Україна мала в своїх надрах 5 % мінерально-сировинного потенціалу світу.

Зазвичай за промисловим використанням зазвичай виділяють такі групи корисних копалин:

  • горючі (паливні);
  • металічні (рудні);
  • неметалічні (нерудні);
  • гідромінеральні.

Загальнодержавною програмою розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 (ухвалена 2011, зі змінами 2012) передбачено поділ видів сировини за промислово-економічною ознакою на такі категорії: А (види мінеральної сировини, що інтенсивно видобуваються в Україні); Б (видобуток в обмежених обсягах, розвідані запаси невеликі або виснажені, нові недостатньо вивчені тощо); В (є родовища, запаси розвідані, але видобуток обмежений або відсутній); Г (родовища не розробляються, недостатньо вивчені).

На початку 2000-х було виявлено понад 20 тис. родовищ і проявів 117 видів корисних копалин, з яких понад 8 тис. мали промислове значення, враховувалися Державним балансом запасів корисних копалин України. У значних обсягах видобувалося кам’яне вугілля (до 2 % світового видобутку), залізні та марганцеві руди (4 % та 10 % відповідно), графіт (4 %), а також каолін, уранові, титанові, цирконієві руди, германій, нерудна металургійна сировина, сировина для виробництва будівельних матеріалів та інше.

Станом на 01.01.2019 в Україні налічували 2 233 родовища горючих корисних копалин, 147 — рудних (металічних), 4 676 — нерудних (неметалічних), 1705 родовищ підземних вод, лікувальних грязей (див. Грязелікування) та ропи.

Горючі корисні копалини

У межах України виділяють Дніпровсько-Прип’ятську, Балтійсько-Переддобруджинську, Карпатську, Причорноморсько-Північно-Кавказько-Мангишлацьку нафтогазоносні провінції. Наприкінці 20 ст. в Україні було відомо близько 350 родовищ вуглеводнів (нафти, газу й конденсату) в Західному, Східному й Південному нафтогазоносних регіонах. Згідно з Державним інформаційним геологічним фондом України, станом на 01.01.2020 балансові (видобувні) запаси природного газу становили 778 195 млн м3 (у розробці — 679 554 млн м3), газового конденсату — 36 968 тис. т (у розробці — 32 895 тис. т), нафти — 94 101 тис. т (у розробці — 79 190 тис. т).

Серед відповідних найбільших родовищ України — Шебелинське газоконденсатне, Західно-Хрестищинське газоконденсатне, Гнідинцівське нафтогазоконденсатне, Долинське нафтове, Бориславське нафтогазоконденсатне, Голіцинське газоконденсатне та багато інших.

Відповідно до різних джерел, оцінка ресурсів і запасів метану вугільних родовищ є різною. За даними експертів, оцінка запасів метану варіює від 4 трлн м3 (1998) до 12 трлн м3 (2002).

Вугілля — єдина енергетична сировина, запасів якої потенційно достатньо для забезпечення на багато років енергетичної безпеки держави, потреб промисловості й енергетики. У структурі запасів вуглеводневої викопної сировини України становить близько 94,5 %. В Україні поклади вугілля зосереджені в Донецькому, Львівсько-Волинському та Дніпровському вугільних басейнах. Умови розробки вугільних родовищ загалом є складними. Запаси бурого вугілля — переважно в Дніпровському вугільному басейні, частково — у межах Донецького басейну тощо. Станом на 01.01.2020 балансові запаси кам’яного вугілля категорій A+B+C1 — 41,2 млрд т, категорії С2 — 11,2 млрд т. Водночас балансові запаси бурого вугілля категорій A+B+C1 становили близько 2,6 млрд т, категорії С2 — майже 0,3 млрд т.

Метан є супутнім продуктом видобутку вугілля. Його вміст у пластах становить від 5 до 30  м3/т. На 01.01.2020 загальні балансові запаси метану вугільних родовищ усіх категорій становили 345 млрд м3.

На початку 21 ст. основні поклади горючих сланців (3,7 млрд т) були сконцентровані на межі Кіровоградської та Черкаської областей у Бовтиській западині. Вони виявлені також у межах Дніпровсько-Донецької западини, Волино-Подільської плити, а також у Карпатах і Кримських горах. Станом на 2019 не використовуються як паливно-енергетична сировина.

У зональному розрізі в Україні виділяють п’ять торфово-болотних областей: Полісся (найбільше торфу-сирцю), Мале Полісся, Лісостеп, Степ, Карпати і Прикарпаття. Загалом балансові запаси торфу — понад 750 млн т. На 2021 його видобувають близько 30 підприємств. Зокрема, основний видобуток забезпечують державні підприємства «Волиньторф», «Рівнеторф» та «Чернігівторф», які входять до складу Державного концерну «Укрторф».

Рудні (металічні) корисні копалини

В Україні станом на 01.01.2019 встановлено 147 родовищ усіх груп металів. Вони розташовані в межах виділених металогенічних провінцій (Дніпровсько-Донецька, Дністровсько-Причорноморська, Карпатсько-Кримська, Український кристалічний щит). Встановлена також висока ймовірність виявлення родовищ вольфраму, олова, молібдену, платиноїдів, рідкісних металів.

Руди чорних металів

Станом на 01.01.2020 загальні балансові запаси залізних руд становили понад 25 млрд т. Найбільшим є Криворізький залізорудний басейн, також серед залізорудних районів — Кременчуцький, Приазовський, Білозерський та інші.

За різними оцінками, за обсягом загальних запасів марганцевих руд Україна посідала перше місце в Європі та друге у світі після Південно-Африканської Республіки, а за підтвердженими запасами мала першість. Основні їх запаси й ресурси приурочені до Нікопольського марганцеворудного басейну. Запаси на 01.01.2020 становлять понад 2 300 млн т.

Балансові запаси хромових руд на двох родовищах (не розроблялися) — майже 3,5 млн т. Україна не має власної відповідної но-сировинної бази. Найперспективнішим є район Середнього Побужжя (Капітанівське родовище).

Руди кольорових металів

За оцінками, Україна має найбільші в Європі запаси й ресурси титану. Низка родовищ (із них на 2021 розробляються 12) розташовані в межах Київської, Дніпропетровської, Харківської, Донецької, Житомирської областей. На території України також виявлено більше 150 мідних рудопроявів. Перспективним є Волинський рудний район. Так, наприкінці 20 ст. у межах Волино-Подільської плити були відкриті великі запаси самородної міді. Станом на 01.01.2020 балансові запаси мідних руд становили понад 20 млн т і перебували в розробці.

Мінеральною базою алюмінію в межах України є родовища бокситів, нефелінових руд та алунітів. Україна бідна на боксити — виявлено лише кілька родовищ: Високопільське, Нікопольське і Смілянське (не освоєні).

Україна має незначні ресурси кобальтових і нікелевих руд, невеликі родовища виявлені в Побужжі та Придніпров’ї. Так, запаси власне нікелю становлять понад 190 тис. т, кобальту — понад 8 тис. т.

Родовища і прояви свинцево-цинкових руд виявлені на Закарпатті (Мужіївське, Берегівське, Біганське), Донбасі (Нагольний кряж), а також Передкарпатті. На Нагольному кряжі відомо понад 500 рудних зон. Запаси руд на декількох родовищах на 01.01.2021 становили 41 млн т.

Згідно з оцінкою 1999 за загальними запасами ртуті Україна посідала п’яте місце у світі (1,9  % запасів) та друге в Європі. Є родовища в Закарпатті та Донецькій ртутній провінції (зокрема, відомим є Микитівське), але вони не розробляються.

Виділяють такі основні золотоносні провінції: Карпатську, Донецьку й Українського щита (до 80 % загальних ресурсів). Видобуток здійснюється на Мужіївському родовищі в Закарпатській області. Загалом золоторудний потенціал України оцінюють приблизно в 3 тис. т.

Виявлені також концентрації срібла, що мають промислову цінність. Державним балансом запасів корисних копалин України враховані запаси срібла (понад 750 т) як супутнього компоненту золота за кількома родовищами.

Руди олова й вольфраму локалізуються переважно в північно-західній частині Українського кристалічного щита. Загальні запаси — близько 100 тис. т за вмісту олова від 0,1 до 1–2 %.

Руди комплексні: містять каситерит, колумбіт, вольфраміт, флюорит і кріоліт.

Різноманітні за віком, складом і походженням родовища рідкісних металів виявлені в межах Українського щита. У 1990-ті в Україні було розвідано низку перспективних родовищ берилію, цирконію, літію, танталу, ніобію тощо. Виявлені також нові типи комплексних руд, що містять скандій, ванадій, галій та інше. Ресурсний потенціал танталу й ніобію, за оцінками, є одним із найвищих у Європі.

Значними є запаси цирконію в Україні, розробляються деякі родовища. Запаси германію категорій A+B+C1 на 01.01.2020 становлять майже 34 тис. т, він, зокрема, є в залізних рудах Криворізького залізорудного басейну та Кременчуцького залізорудного району. Рудопрояви молібдену виявлені в межах Українського щита.

Найбільш вивчене молібденове зруденіння — у північно-західній частині. Єдине в Україні родовище стронцію — Новополтавське апатит-рідкіснометальне, де загальні запаси руди становлять 955 млн т (розробляються).

За ресурсами й підтвердженими запасами урану Україна є однією з провідних країн, зокрема в Європі. Державним балансом запасів корисних копалин України враховано 22 родовища з промислово оціненими запасами.

Нерудні (неметалічні) корисні копалини

Найпоширеніші в Україні. Розвідано понад 4,5 тис. відповідних родовищ; на окремих рудних родовищах оцінені як супутні корисні копалини. Загалом промислова розробка неметалічних корисних копалин станом на 2019 здійснювалося на 1300 родовищах. Найбільше значення для економіки України мають графіт, каолін, плавиковий шпат, фосфорит, апатит, вогнетриви, бентонітова глина тощо.

За різними оцінками, Україна має провідне місце у світі за запасами графіту. У межах Українського щита (Бердичівський, Побузький, Криворізький і Приазовський графітоносні райони) відомо близько 100 родовищ та проявів графіту. Державним балансом запасів корисних копалин України враховано 6 родовищ із більш як 305 млн т графітової руди (2020, оцінка).

Поклади і прояви калійних солей виявлені в Передкарпатському прогині, де вони утворюють Передкарпатський калієносний басейн. Загальні запаси в перерахунку на К2О за 01.01.2020 — 383 млн т, видобуток тимчасово зупинений.

Родовища апатитових руд виявлені в межах Українського щита. Руди комплексні. Балансові запаси становлять майже 3,3 млрд т. За оцінкою, найбільше запасів плавикового шпату (флюориту) — у Вінницькій області, де розташоване велике перспективне Бахтинське родовище. Загалом родовища й вияви є в межах Українського щита, Волино-Подільського регіону, Приазов’я. Сумарні запаси СаF2 в Україні — близько 4,1 млн т.

У межах Дніпровсько-Донецької западини розташовані потужні родовища кам’яної солі: Артемівське — найбільше за видобутком, Новокарфагенське, Слов’янське. Значним є Закарпатський соленосний басейн (Солотвинське родовище). Значні запаси кухонної солі містить ропа солоних озер і лиманів, а також природні підземні розсоли в Передкарпатті. Станом на 01.01.2020 Державним балансом запасів корисних копалин України враховується всього 15 родовищ. Загальні запаси кам’яної солі та в ропі — майже 19,3 млрд т.

За розвіданими запасами самородної сірки Україна посідає провідне місце у світі. Родовища самородної сірки зосереджені в Передкарпатському сірконосному басейні. Державним балансом запасів корисних копалин України загалом враховано 12 родовищ. Найбільшими є Немирівське, Язівське, Подорожненське та інші. Загальні запаси самородної сірки становлять 118 млн т.

Пластові поклади фосфоритів є в межах Волино-Подільської плити, Дніпровсько-Донецької западини тощо. Запаси фосфоритових руд в Україні на 01.01.2020 — близько 475 млн т.

Дорогоцінне й декоративне каміння є важливим елементом мінерально-сировинного комплексу України. Розвідано 8 родовищ і виявлено понад 300 проявів близько 40 видів ювелірного та ювелірно-виробного каменю. У геологічних утвореннях України виявлено алмаз, рубін, гірський кришталь, аметист, топаз, смарагд, аквамарин, турмалін, бурштин, мармуровий онікс та багато іншого. Серед найвідоміших родовищ — Волинське (топаз, берил, кварц, моріон та інше), Клесівське в Рівненській області (бурштин), Калюсицьке в Хмельницькій області (онікс мармуровий), Прелуки в Івано-Франківській області (родоніт) тощо. Алмази були виявлені наприкінці 20  ст. у межах Українського щита, Донецької складчастої споруди, Скіфської платформи.

В Україні відомі численні родовища гіпсу, каоліну, бентонітових і палигорськітових глин, цеолітів, флюсових вапняків і доломіту, вогнетривких глин, кварцитів, формувальних пісків, кварцових пісків, озокериту, природних пігментів та іншого. Розвідано понад 1300 родовищ нерудних будівельних матеріалів та понад 300 родовищ природного облицювального каменю, що має особливе економічне значення. Основним його джерелом є Український щит. Балансові запаси за всіма категоріями становлять 373 098,8 тис. м3.

Гідротермальні ресурси

За відповідними запасами Україна має провідне становище в Європі. Ресурси розподілені нерівномірно: основна їх частина зосереджена в північних і західних областях. Загалом затверджені родовища підземних питних і технічних вод, а також мінеральних, підземних теплоенергетичних, підземних промислових. Відомі також термальні води Закарпаття (наприклад, м. Берегово) і Криму (м. Саки). Станом на 01.01.2019 виділяли такі гідрогеологічні райони першого порядку: Дніпровсько-Донецький артезіанський басейн, Волино-Подільський артезіанський басейн, Причорноморський артезіанський басейн, гідрогеологічна провінція Донецької складчастої області, область тріщинних вод Українського щита, гідрогеологічна провінція складчастої області Гірського Криму, гідрогеологічна провінція складчастої області Українських Карпат.

Додатково

З повною версією статті можна ознайомитись тут:https://vue.gov.ua/FREEARTICLES:Корисні_копалини_України

Література

  1. Гурський Д. С., Єсипчук К. Ю., Калінін В. І. та ін. Металічні і неметалічні корисні копалини : в 2 т. Київ : Центр Європи, 2006.
  2. Довгий С. О., Іванченко В. В., Коржнев М. М. та ін. Мінерально-сировинний комплекс та сталий розвиток України. Київ : Логос, 2014. 232 с.
  3. Лисиченко Г. В., Яценко В. Г., Земсков Г. О. та ін. Стратегічні мінеральні ресурси України: титан, скандій, нікель, кобальт. Київ : Логос, 2012. 167 с.
  4. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
  5. Сивий М., Паранько І., Іванов Є. Географія мінеральних ресурсів України. Львів : Простір М, 2013. 682 с.
  6. Mineral commodity summaries 2019. Reston : U.S. Geological Survey, 2019. 204 p.

Автор

В. С. Білецький


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
31.03.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶