Успенський собор у Володимирі
Успе́нський собо́р у Володи́мирі — церква, пам’ятка архітектури національного значення, Волинська область, Україна.
Зміст
Загальні відомості
Мурована споруда міститься на пагорбі над заплавою р. Луги; є архітектурною домінантою в історичному центрі міста. На південний схід від собору стоїть Г-подібного плану мурований одно- і двоповерховий замок єпископа кінця 15–19 ст. з наріжною баштою, переробленою на соборну дзвіницю. Соборну територію від річкової заплави відмежовує крутий схил, а від міста — цегляний мур 17 ст. з головною двоярусною бароковою брамою, розташованою з північного боку. Другий вхід через невелику хвіртку — з північного заходу.
Історична довідка
Мурований собор Успіння Богородиці на місці попереднього дерев’яного збудувала 1156–1160 за межами дитинця в окольному городі артіль київських будівничих на замовлення волинського князя Мстислава ІІ Ізяславича. За іменем фундатора за пам’яткою закріпилося друге найменування — Мстиславів храм. Він був кафедральним для Волинської єпархії. Неодноразово потерпав від пожеж і руйнувань: 1491 — від пожежі під час татарського нападу (відбудовано 1494); 1565 — від гарматного обстрілу під час міжусобиці; 1683 — від пожежі (відбудовано 1693). Після Берестейської церковної унії 1596 собор став кафедральним уніатського митрополита Іпатія Потія. 1753–1756 з ініціативи уніатського єпископа Теодозія (Теофіла Годебського; 1686–1756) собор зазнав найбільшої перебудови: до його західної частини прибудували новий фасад у стилі бароко, фланкований двома вежами й увінчаний фронтоном (це зробило його схожим на римо-католицький костел). Архітектором перебудови був П. Гіжицький. 1782 під час виконання вандальної (див. Вандалізм) реконструкції, вчиненої за наказом останнього уніатського єпископа Симеона Млоцького (дата народження невідома — 1804), склепіння і купол собору обвалилися. Після анексії Волині Російською імперією 1795 в поруйнованому соборі влаштували казенний склад, 1806 передали Православній церкві. Ще одне обвалення конструкцій сталося 1829. Поступова руйнація тривала до 1886, коли під керівництвом мистецтвознавця А. Прахова розпочато архітектурно-археологічні дослідження пам’ятки й опрацювання проєкту її реставраційної реконструкції (відхилено). 1893 до Володимира-Волинського для продовження досліджень і опрацювання нового прєкту відрядили архітекторів-реставраторів Г. І. Котова (1859–1942; Росія) та В. В. Суслова (1857–1921; Росія). Наслідком цього став проєкт реставрації храму, опрацьований Г. Котовим 1896, схвалений відповідними державними органами й реалізований 1896–1900. Згідно з ним збережено первісні частини пам’ятки, видалено всі пізніші нашарування, відновлено склепіння й купол на циліндричному підбаннику.
Від 1963 є пам’яткою архітектури республіканського (тепер національного) значення.
На 2021 — кафедральний собор Володимир-Волинської єпархії Української православної церкви Московського патріархату.
Характеристика
Композиція, конструкції, техніка цегляного мурування, декор Успенського собору близькі до архітектури Кирилівської та Успіння Богородиці Пирогощі церков у Києві та Борисоглібського собору в Чернігові. Храм завдовжки 35 м, завширшки 22,5 м — хрестовокупольний, однобанний, тринавовий і триапсидний. Шість хрещатих у плані стовпів поділяють внутрішній простір на три нави. У західній частині влаштовано шість ніш-аркасоліїв. На хори первісно потрапляли через перехід, який вів з другого поверху палацу, що стояв поряд (не збережено). Циліндричний підбанник, прорізаний 12-ма вікнами, несе сферичний купол, висота якого від підлоги 29 м. Фасади з позакомарним (див. Закомара) завершенням стін розчленовано пілястрами та напівколонами, прикрашено аркатурними (див. Аркатура) фризами.
Значення
Успенський собор у Володимирі — єдина точно датована пам’ятка домонгольської архітектури Волині, що дійшла до наших днів. Її характерні особливості засвідчують як зв’язок з європейською архітектурою романського стилю, так і принципову єдність архітектурної стилістики в межах усіх князівств Русі в 12 ст.
Галерея
Західний фасад. Проєкт реставрації Г. Котова 1896 
Собор, замочок єпископа й вежа-дзвіниця 
Північна брама перед собором 
Загальний вигляд
Додатково
1890 А. Прахов запропонував зберегти як первісні частини пам’ятки, так і барокові нашарування 18 ст., увінчати храм п’ятьма куполами та декорувати його в неоросійській стилістиці для підкреслення споконвічної «російськості» Волині та її столиці Володимира-Волинського. Цей прєкт зазнав нищівної фахової критики, державні органи його відхилили.
Реставрація собору 1896–1900 з відтворенням утраченого завершення в однокупольному варіанті тепер викликає сумніви, оскільки є підстави вважати, що первісно храм могли вінчати три або п’ять куполів.
Література
- Годованюк О. Собор Успіння Богородиці // Вечерський В. В., Годованюк О. М., Тиманович Є. В. та ін. Пам'ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000. С. 89.
- Історія української архітектури / За ред В. І. Тимофієнка. Київ : Техніка, 2003. С. 100.
- Ричков П., Луц В. Сакральне мистецтво Володимира-Волинського. Київ : Техніка, 2004. С. 52–74.
- Міхеєнко К. Успенський собор у Володимирі-Волинському в контексті еволюції закомарного храму // Архітектурна спадщина Волині : в 7 вип. Рівне : Дятлик М. С., 2016. Вип. 5 . С. 67–77.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Успенський собор у Володимирі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Успенський собор у Володимирі (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.10.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
