Межибізький замок
Межи́бізький за́мок — пам’ятка архітектури національного значення, селище Меджибіж Хмельницького району Хмельницької області, Україна.
Великий мурований замок розташований у східній частині історичного центру міста на невисокому пологому мисі, утвореному річками Південним Бугом (Богом) і Бужком (Божком), від яких походить автентична назва населеного пункту Межибоже.
Зміст
Історична довідка
Укріплення біля місця злиття двох річок відоме з 12–13 ст. Первісно це було городище мисового типу площею до 0,25 га. З середини 13 ст. до середини 14 ст. Межибоже було під владою татар; 1362 включено до складу Великого князівства Литовського й належало князям Коріатовичам, згодом — князю Любарту Гедиміновичу. У другій половині 14 ст. сформувався периметр мурованих укріплень замку. 1444 Межибоже відійшло до Польщі й стало «королівщиною» (у безпосередньому підпорядкуванні короля), центром Межибізької округи.
1540 замок став власністю М. Сенявського (1489–1569; тепер Україна). Його перебудовано у 15 ст. та в середині 16 ст.: на основі первісного мурованого ядра 14 ст. у південно-східному куті створено масивну наріжну бастею складної форми в плані. Замок значно розширено на захід, збудовано нові мури з баштами, внаслідок чого площа замку збільшилася до 1 га. У середині 17 ст. після знесення західного муру первісної частини замку утворився великий замковий двір. Протягом 17 ст. замок реконструйовано так, що він міг протистояти штурмовій артилерії. Для цього нижні частини мурів з прилеглими приміщеннями засипали землею, а мури й башти надбудували. Замок вистояв під час нападів татар 1453, 1506, 1516, 1615. 1648 під час Хмельниччини його захопили козаки, 1651 — військо Б. З. Хмельницького. 1666 замок витримав облогу козаків і татар. 1676–1699 замок був у володінні Османської імперії. 1730–1831 власниками замку були князі Чарторийські (частково перебудували його), у котрих його конфіскував російський уряд. З 1819 в замку містилася повітова школа, з 1843 — різні військові установи. Для їхніх потреб споруди, що виходили на замковий двір, перебудовано у стилі романтизму з застосуванням архітектурних форм неоготики.
До 1930-х тут містилися військові підрозділи, потім — маслозавод. Реставрацію виконують з 1968. 2001 на основі замку створено Державний історико-культурний заповідник «Межибіж», у палаці розгорнуто музейну експозицію. 23.12.2014 західна стіна палацу зруйнувалася. З 2015 виконуються реставраційні роботи.
Характеристика
Збереглися мури з трьома баштами й пристінними корпусами, палац, церква посеред двору. Кам’яні мури з баштами середини 16 ст. утворюють багатокутник у плані. Найкраще укріплений східний гострий кут, а також західний бік із брамою. Мури мають бійниці різної форми та гарматні амбразури, з зовнішнього боку укріплені контрфорсами. З внутрішнього боку вздовж мурів проходила дерев’яна оборонна галерея. Східна бастея включає найстародавнішу частину замку — донжон, мурований з вапняка й старовинної жолобчатої цегли. Складається з прямокутного в плані об’єму і циліндричної башти, що прилягає до нього з двору. Ззовні прибудована бастея складної конфігурації. Північно-західна башта 15 — початку 16 ст. значно виступає за лінію мурів для захисту прилеглої брами. Вона п’ятигранна, двоярусна, з рідко розставленими квадратними бійницями й арковими отворами амбразур. Північна башта складається з двох різночасових частин: високого, круглого в плані цоколя 15 ст. та восьмигранного об’єму 19 ст. Первісний об’єм горішніх ярусів башти не збережено.
Палац 16 ст. у південно-східній частині замку входить у комплекс споруд, що сформувався поступово й об’єднаний композицією та декором фасадів. Стоїть уздовж південного муру, укріпленого контрфорсами. Він двоповерховий, на підвалах, зі стрілчастими неоготичними вікнами другого поверху, які є результатом перебудови 19 ст. Посеред замкового двору стоїть храм 1586. Первісно був римо-католицьким костелом. 1840 перетворений на православну Миколаївську церкву. Належить до зального типу з гранчастою вівтарною апсидою і підземною криптою для поховань. Високий двосхилий дах має сигнатурку на гребені.
Значення
Межибізький замок був найважливішим оборонним форпостом для відбиття татарських нападів. Він є перехідним типом від оборонних замків 14–15 ст. баштово-стінового типу до замків з бастеями й палацом. Поєднує риси середньовічної оборонної архітектури з ренесансними формами. Наріжна бастея не має аналогів у східноєвропейській фортифікаційній архітектурі.
Додатково
Протягом вересня 1790 — липня 1791 в Межибізькому замку перебував на військовій службі генерал-лейтенант Т. Костюшко. Під час проведення в регіоні військових маневрів у замку зупинялися російські імператори Микола І і Олександр ІІ. Влітку 1917 в замку містився штаб генерала П. Скоропадського, котрий керував українізацією військових частин, реорганізованих у Перший український корпус.
26.07.1988 під час археологічних досліджень замку загинув О. Авагян.
Руйнування під час російсько-української війни
Російські безпілотники атакували Межибізький замок 19.08.2023 о 03-20.
Вибухами пошкоджено замкові споруди: Лицарську (північно-західну) башту, православну церкву 1585, приміщення, в якому міститься музей Голодомору — вибито вікна й двері, пошкоджено дахи, вітражі в церкві, в мурах вибухами спричинено тріщини. 21.08.2023 комісія заповідника разом із національною поліцією зафіксувала руйнування й оцінила суму збитків, завданих національній культурній спадщині України цим воєнним злочином Росії.
Література
- Сіцінський Є. Оборонні замки Західного Поділля XIV–XVII ст. (історично-археологічні нариси). Київ, 1928. С. 33–42.
- Нельговский Ю. Некоторые особенности замков Подольских земель Украины XVI — начала XVII вв. // Архитектурное наследство. Вып. 27. Москва : Стройиздат, 1992. С. 89–96.
- Цяук В. Комплекс фортеці у Меджибожі Хмельницької області // З історії української реставрації. Київ : Українознавство, 1996. С. 134–139.
- Лопушинська Є. Меджибізька фортеця // Пам'ятки України: історія та культура. 1996. № 3–4. С. 42–47.
- Пламеницька О. Замок // Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000. С. 268–269.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Межибізький замок // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Межибізький замок (дата звернення: 6.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 24.02.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
