Пантелеймонівська церква в Галичі
Пантелеймо́нівська це́рква в Га́личі — пам’ятка архітектури національного значення, тепер с. Шевченкове біля м. Галича Івано-Франківського району Івано-Франківської області, Україна.
Зміст
Загальні відомості
Муровані церква та надбрамна дзвіниця стоять на городищі часів Давньої Русі, яке було приміським княжим двором або монастирем в околицях м. Галича. Тепер це с. Шевченкове (колишнє с. Святий Станіслав) на високій Виноградній горі неподалік від впадіння р. Лімниці у р. Дністер, за 3,5 км на захід від м. Галича та за 7 км на північ від с. Крилоса, де була столиця Галицько-Волинського князівства (див. Давній Галич). Завдяки розташуванню на позитивній формі рельєфу та активному силуету церква є архітектурною домінантою в ландшафті. Навколо є залишки оборонних валів і ровів земляного укріплення.
Історична довідка
Збудовано 1194–1200 князем Романом ІІ Мстиславичем й освячено в пам’ять його діда, великого князя Київського Ізяслава ІІ Мстиславича, котрий мав хресне ім’я Пантелеймон. Будівельна техніка засвідчує роботу майстрів, пов’язаних із чернечим орденом цистерціанців, які прибули з Центральної Європи (наімовірніше з Угорщини). На схід від храму був дерев’яний палац (не збережено). Після 1349 церкву переосвячено на римо-католицький костел Святого Станіслава, що став кафедральним Галицького католицького архієпископа.
Перша документальна згадка про костел датована 1367. Він занепав після перенесення архієпископської кафедри з м. Галича до м. Львова 1427. 1575 храм поруйнували під час нападу татари й він стояв пусткою. 1596 король Польщі Сигізмунд ІІІ Ваза передав його ордену францисканців, які заснували тут монастир. Вони 1598–1611 реконструювали (див. Реконструкція) храм: розібрали купол з підбанником та горішні частини північного й південного рамен трансепта. Так колишню хрестовокупольну церкву перетворили на тринавову базиліку. Тоді ж навколо монастиря збудовано оборонні вали з ровами та надбрамну дзвіницю на захід від церкви.
Храм руйновано 1676 військом Османської імперіЇ, 1802 пожежею, 1915 артилерійським обстрілом. Реставровано 1926.
Радянська влада храм закрила. 1965–1969 реставровано західний портал. 1997–1998 за проектом архітектора І. Могитича пам’ятку реставровано з відтворенням втрачених частин (трансепту й підбанника з куполом) і передано Українській греко-католицькій церкві.
Характеристика
Церква мурована з обтесаних блоків вапняка. Вона хрестовокупольна, тринавова з трансептом, чотиристовпна, триапсидна, однокупольна, з романськими (див. Романський стиль) за характером пластики архітектурними формами і деталями. Розміри в плані 17,18 × 17,10 м (без апсид). На фасадах первісне мурування збереглося на висоту 20 м (східний), 25 м (західний), 15–17 м (північний і південний фасади). Площини фасадів розчленовано пілястрами, апсиди — тонкими напівколонками з профільованими базами, що є частинами цоколя, та романськими капітелями, кожна з яких має індивідуальний декор, що не повторюється (збережено 7 з 14). На капітелі спираються декоративні напівциркульні арки, накладені на циліндричні поверхні трьох апсид. Це створює яскравий пластичний образ, а бездоганність виконання ліній подвійної кривизни засвідчує найвищу майстерність майстрів-будівничих. Західний і південний входи акцентовано перспективними різьбленими порталами. Найрозвиненішим є західний з різьбленими профільованими архівольтами, фризами й характерними романськими колонками. На фасадах і на стінах в інтер'єрі збереглися графіті 12–17 ст. Найдавніші кириличні (див. Кирилиця) написи датують 1212 і, ймовірно, 1194. Чотири підкупольні стовпи складного уступчастого профілю за допомогою підпружних арок і пандативів несуть циліндричний світловий підбанник, увінчаний сферичним куполом.
Дзвіниця мурована з каменю і цегли, потинькована. Вона чотиригранна, двоярусна, увінчана наметовим дахом. У нижньому ярусі — аркова брама, у горішньому – арки для дзвонів у кожній грані. Стилістика архітектурного вирішення близька до ренесансу.
Значення
Пантелеймонівська церква в Галичі — єдина пам’ятка Галицької архітектурної школи Давньої Русі, яка добре збереглася. Висока якість архітектурної композиції та будівельних робіт, поєднання візантійської архітектурної традиції з формами, характерними для пізнього романського стилю, засвідчує зв’язки цієї пам’ятки з будівничою діяльністю чернечого ордену цистерціанців у Центральній Європі.
Додатково
Під час підготовки до відзначення 1000-річчя Хрещення Русі 1987 з Івано-Франківського обласного виконавчого комітету до Центрального комітету Комуністичної партії України надійшла пропозиція знести Пантелеймонівську церкву як таку, що не використовується. Здійсненню цього завадила протидія Українського товариства охорони пам’яток історії та культури під головуванням П. Тронька.
Галерея
|
Література
- Фіголь М. Мистецтво стародавнього Галича. Київ : Мистецтво, 1997. С. 74–80.
- Годованюк О. Церква св. Пантелеймона та дзвіниця // Пам'ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання Київ : Техніка, 2000. С. 126–127.
- Дідух В. Пантелеймонівський храм — перлина білокам'яного зодчества // Пам'ятки України: історія та культура. 2013. № 6. С. 22–29.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Пантелеймонівська церква в Галичі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Пантелеймонівська церква в Галичі (дата звернення: 2.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.01.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
