Херсонська фортеця
Херсо́нська форте́ця — пам’ятка архітектури національного значення, м. Херсон, Україна.
Територія фортеці лежить на підвищеному правому березі р. Дніпра в історичному центрі міста. Її південною межею був урвистий берег річки, а північна проходила в районі теперішньої вулиці Небесної сотні.
Історична довідка
Херсонську фортецю засновано 1778 на місці так званого Олександр-шанца. Її головними будівничими були генерал-цехмейстер І. Ганнібал (1735; тепер Естонія — 1801; тепер Росія), інженер-полковник Й. Герман (18 ст.), пізніше — інженер-полковник М. Корсаков (1749; тепер Росія — 1788; тепер Україна). Будівництво завершено 1787. Первісно фортеця мала площу понад 100 га. Обабіч неї вздовж р. Дніпра синхронно виникли передмістя, розпланувально підпорядковані їй, — Воєнний та Грецький форштадти. Бастіонну (див. Бастіон) фортецю оточували земляні оборонні вали заввишки 15 м із ровами. Розрахована на тривалу облогу, фортеця захищала суднобудівну верф і була однією з найбільших в Україні, проте жодного разу її не використовували за прямим призначенням.
Комплекс забудови всередині фортеці був громадським й адміністративним центром м. Херсона. Забудову центру фортеці сформовано навколо майдану для військових парадів. Архітектурними домінантами були Катерининський (Спаський) собор та арсенал. У 1790-х центр суднобудування разом із адміралтейством переміщено до м. Миколаєва й військове значення фортеці значно зменшилося. 1835 комплекс втратив статус фортеці і протягом другої половини 19 ст. частину його укріплень і споруд розібрано.
У радянську добу з 1921 решту фортечних споруд знесено, вали знівельовано, рови засипано. 1953 значну частину території перетворено на парк (тепер парк «Херсонська фортеця»). З використанням земляних укріплень 1962 споруджено міський стадіон «Кристал». На території фортеці 1970 збудовано кіноконцертний зал «Ювілейний». З 1963 збережені дві муровані брами, арсенал та Катерининський (Спаський) собор із дзвіницею отримали статус пам’яток архітектури республіканського (тепер національного) значення.
Під час російсько-української війни російські агресори постійно завдають артилерійських та ракетних ударів по м. Херсону, зокрема й по території пам’ятки. Оскільки ситуація динамічно розвивається, остаточно оцінити масштаб руйнувань можна буде тільки після закінчення війни.
Характеристика
До споруд Херсонської фортеці, що збереглися, належать:
- Катерининський (Спаський) собор із дзвіницею та некрополем (могилами воїнів, які загинули під час російсько-турецької війни 1787–1791; див. Російсько-турецькі війни);
- Московська й Очаківська брами;
- залишки земляних оборонних валів;
- арсенал;
- будинок інженерної команди;
- пороховий льох (перетворено на ресторан).
Московську, або Північну браму (за первісною назвою — Санкт-Петербурзьку), збудовано 1783 з черепашника у північно-східній частині фортеці для сполучення її з Воєнним форштадтом. Мала дерев’яний звідний міст через рів (не збережено). Споруда у стилі класицизму відзначається монументальним формами. Вона прямокутна в плані, з центральним арковим проїздом, перекритим циліндричним склепінням. Надвірний та напільний фасади ідентичні: це пілястрові (див. Пілястра) портики римо-доричного ордера, в яких спарені пілястри фланкують арку проїзду й несуть неповний (без архітрава) розкріпований (див. Кріповка) антаблемент з фризом, що має тригліфи й метопи, та розвиненим карнизом з аттиком над ним. Арку проїзду підкреслено архівольтом із замковим каменем. У повздовжніх стінах влаштовано отвори з арковими перемичками і сходи на вали.
Очаківська, або Західна брама та фрагменти земляних валів обабіч неї збереглися в західній частині території фортеці. Збудовано 1783. Через цю браму зі звідним мостом через рів (не збережено) був виїзд до Грецького форштадту. Архітектурні форми, матеріали та конструктивні особливості Очаківської брами ідентичні Московській брамі.
Арсенал у центрі фортеці навпроти Катерининського (Спаського) собору складається з кількох корпусів. На червону лінію забудови вулиці Перекопської, яка проходить через територію фортеці, виходять два бічні корпуси, побудовані 1784. Їх поєднує більш пізня мурована огорожа з брамою і вбудований в неї двоповерховий корпус. Внутрішній двір первісно слугував складом артилерійського озброєння і боєприпасів. Зведена в стилістиці зрілого класицизму мурована з черепашника споруда симетрична: два ідентичні триповерхові бічні корпуси з’єднано двоповерховою підковоподібною у плані галереєю, відкритою в утворений нею внутрішній двір колонадою. Внутрішнє розпланування галереї первісно було дворядним, а бічних корпусів — змішаним. Їхні головні фасади вирішено як монументальні шестиколонні портики великого тосканського ордера з повним антаблементом та трикутним фронтоном. Наріжні частини підкреслено рустованими лопатками. Рустом виділено також перший поверх, трактований як цоколь.
Значення
Збережені муровані споруди Херсонської фортеці є найстародавнішими у м. Херсоні. Попри суто утилітарне призначення, за своїми високими архітектурно-художніми якостями вони належать до найвиразніших споруд у стилі класицизму кінця 18 ст. Систематичні обстріли їх території російською армією протягом 2023 є воєнним злочином (див. Воєнні злочини).
Література
- Тимофеенко В. Города Северного Причерноморья во второй половине XVIII века. Киев : Наукова думка, 1984. 220 с.
- Тимофеенко В. Формирование градостроительной культуры Юга Украины. Киев : Украинский научно-исследовательский институт научно-технической информации, 1986. 284 с.
- Тищенко О. Фортеця // Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання Київ : Техніка, 2000. С. 250–251.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Херсонська фортеця // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Херсонська фортеця (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 24.08.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
