Шатро (архітектура)
Шатро́ (від тюрк. šаtуr, з перс. čаdar — заслін, палатка), намет — завершення споруди чи частини її у вигляді гранчастої піраміди.
Шатро або наметовий (стіжковий) дах (верх) зазвичай буває чотиригранним, шестигранним, восьмигранним; кількість граней залежить від геометричної форми основи, якою може бути четверик, восьмерик або призма іншої форми. Шатро використовували як завершення для акцентування функціонально й ідейно значущих частин споруд в мурованій і дерев’яній архітектурі:
- оборонній (башти замків і фортець);
- сакральній (вінчання церков, дзвіниць, каплиць);
- цивільній (вінчання веж, ґанків, альтанок).
Такий дах чи верх простий у виконанні й забезпечує ефективне відведення з нього атмосферних опадів.
Конструкція шатра може бути:
- монолітною, мурованою з цегли, каменю;
- дерев’яною зрубною (див. Зруб);
- каркасною (див. Каркас із дерев’яними чи металевими тримальними елементами.
Покриттям шатра були ґонт, дранка, залізо, черепиця.
Шатра сакральних споруд увінчували глухим ліхтарем із маківкою і хрестом; оборонних і цивільних – флюгером, іноді – мініатюрною вежею.
В Україні наметові (стіжкові) дахи відомі з найдавніших часів і належать до автохтонних архітектурних форм. У європейській частині теперішньої Росії високі стрімкі ребристі шатри як форми завершень мурованих сакральних споруд запозичено з Італії у першій половині 16 ст. (див. Вознесенська церква в Коломенському). Спершу вони набули значної популярності, у середині 17 ст. підпали під часткову заборону, але з середини 19 ст. стали (разом із кокошниками й цибулястими банями) обов’язковим атрибутом православних церков і дзвіниць у російському, неоросійському, російсько-візантійському стилях як архітектурний символ «російськості».
Тому в незалежній Україні ці форми є архітектурним виявом:
- російської окупації;
- намагань денаціоналізувати українців шляхом накинення їм ворожої архітектурної стилістики;
- архітектурного ознакування української території як такої, що історично нібито належить Росії.
Існування на теренах України таких архітектурних форм є культурно-історичним приводом для експансії Росії. Тому шатри в російській архітектурній інтерпретації (ребристі, поєднані з кокошниками в основі й цибулястими баньками в завершенні) не мають права на існування чи відтворення в Україні.
Література
- Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 308-309.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 291.
- Тарас Я. Українська сакральна дерев’яна архітектура: словник-довідник. Львів : Інститут народознавства Національної академії наук України, 2006. С. 258–259, 374–375, 449.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Шатро (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Шатро (архітектура) (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.12.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
