Імператорський форум (Гофбург) у Відні

Імператорський форум (Гофбург) у Відні. План ансамблю в структурі історичного центру міста: 1 — собор Святого Стефана; 2 — казарми Рудольфа; 3 — Біржа; 4 — Пам’ятна церква; 5 — Університет; 6 — Ратуша; 7 — Бургтеатр; 8 — Парламент; 9 — Палац юстиції; 10 — Природничий музей; 11 — Художньо-історичний музей (Музей історії мистецтв); 12 — Пропілеї імператорського палацу Новий Гофбург; 13 — Манеж; 14 — Академія мистецтв; 15 — Оперний театр

Імператорський форум (Гофбург) у Відні. План: 1 — найдавніша частина замку зі Швейцарським двориком; 1а — скарбниця; 1b — Швейцарська брама; 2 — Штальбург; 3 — капела августинців; 4 — Амалієнбург; 5 — внутрішній двір (Замкова площа); 6 — корпус Леопольда; 7 — королівська канцелярія; 8 — Іспанська школа верхової їзди; 9 — бальні зали; 10 — Михайлівська церква; 11 — королівська бібліотека; 12 — бібліотечний двір; 13 — монастир августинців; 14 — Пропілеї імператорського палацу Новий Гофбург; 15 — Альбертина; 16 — Церемоніальна зала; 17 — Новий Гофбург; 18 — Музей етнології; 19 — оранжерея; 20 — Королівський (Замковий) сад; 21 — площа Героїв

Імператорський форум (Гофбург) у Відні. Проєкт Імператорського форуму у м. Відні 1869 р. архітектора Г. Земпера

Імператорський форум (Гофбург) у Відні. Проєкт Імператорського форуму у м. Відні 1870 р. архітектора Г. Земпера. Загальний вигляд з боку музеїв (реалізовано частково)

Імператорський форум (Гофбург) у Відні. Проєкт Імператорського форуму у м. Відні 1870 р. архітектора Г. Земпера. Загальний вигляд з боку Манежа й імператорських стаєнь (тепер Музейного кварталу); (реалізовано частково)

Імператорський форум (Гофбург) у Відні. Загальний вигляд із площі Героїв зі спорудами Нового Гофбурга, пропілеїв, Музею історії мистецтв, пам'ятником ерцгерцогу Карлу

Імператорський форум (Гофбург) у Відні. Швейцарська брама

Імператорський форум (Гофбург) у Відні. Швейцарський дворик

Імператорський форум (Гофбург) у Відні. Аркадний двір Штальбурга

Імпера́торський фо́рум (Го́фбург) у Ві́дні (нім. Kaiserforum (Hofburg) in Wien) — колишня головна резиденція імператорів династії Габсбургів, ансамбль архітектурних пам’яток, складник пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Австрія.

Загальні відомості

Міститься в історичному центрі міста. Формує його головну площу Героїв і прилягає до вулиці Рінгштрасе (див. Рінгштрасе стиль). Один із найбільших світських архітектурних ансамблів Європи територією близько 50 га (включно з площами, садами, парками, скверами). Розбудова тривала протягом 13–19 ст.; різночасові частини розмежовано територіально: північна частина — переважно 13–18 ст.; південна частина — 19 ст. У безпосередньому оточенні розташовано найрепрезентативніші громадські споруди м. Відня: парламент, ратушу, Віденський університет, Віденську академію мистецтв, Палац юстиції, Бургтеатр і оперний театр (Віденська державна опера). У цьому архітектурному середовищі основні споруди Гофбурга домінують (див. Домінанта) в архітектурній композиції завдяки своїм монументальним формам і широким відкритим просторам, звідки їх можна споглядати. Є архітектурним центром м. Відня.

Історична довідка

У першій половині 13 ст. збудовано невелику резиденцію герцогів Австрії Бабенбергів як частину міських укріплень з мурами й баштами. Її розширено в середині 16 ст. й перетворено на замок Гофбург як резиденцію імператора Священної Римської імперії германської нації Фердинанда І Габсбурга (1503; тепер Іспанія — 1564; тепер Австрія). Замок був прямокутним у плані з наріжними баштами. Його залишками є корпус із ренесансними (див. Ренесанс) Швейцарським двориком і Швейцарською брамою (назва походить від швейцарських найманців, які це охороняли), імператорською скарбницею й готичною (див. Готика) домовою каплицею. Швейцарську браму збудував 1552 архітектор П. Феррабоско (1512 — після 1588; тепер Італія). Каплицю збудовано 1288, реконструйовано (див. Реконструкція) 1423–1426, 1447–1449, 1802. На північ від замку 1558–1565 архітектор П. Феррабоско збудував ренесансний палац Штальбург як резиденцію Максиміліана II. 1659–1776 у палаці містилася мистецька галерея Штальбург, згодом — коні Іспанської школи верхової їзди.

Із заходу навпроти найдавнішої частини замку через двір 1575–1611 збудовано палац Амалієнбург, названий іменем дружини імператора Йосифа І. Його реконструйовано з надбудовою 1683–1684 і 1711 поєднано з корпусом Леопольда, збудованим у 1660-х для імператора Леопольда І Габсбурга (1640–1705; тепер Австрія), реконструйованим з надбудовою після 1683. Навпроти корпусу Леопольда 1723–1730 збудовано корпус королівської канцелярії за проєктом архітекторів Й. Б. Фішера фон Ерлаха та його сина Й. Е. Фішера фон Ерлаха (1693–1742; тепер Австрія). Усі споруди у стилі бароко утворили прямокутний у плані внутрішній двір, названий Замковою площею. В її центрі 1846 встановлено пам’ятник імператору Францу ІІ скульптора П. Маркезі (1789–1858; тепер Італія).

1723 за проєктом Й. Б. Фішера фон Ерлаха розпочато будівництво бібліотечного корпусу, яке завершив 1735 Й. Е. Фішер фон Ерлах. Корпус містить Парадну залу — шедевр австрійського бароко. 1769 будівля мало не завалилася внаслідок величезної ваги книг, які в ній зберігалися, тому протягом 19 ст. зазнала кількох реконструкцій (завершено 1904).

З півдня через вулицю навпроти Штальбурга 1729–1735 Й. Е. Фішер фон Ерлах за проєктом Й. Б. Фішера фон Ерлаха прибудував до вже наявних бароковий корпус Зимової школи верхової їзди, причілок якого виходить на Михайлівську площу. Тоді ж ті самі архітектори запроєктували й Михайлівське рамено (корпус) з головною брамою Гофбурга; збудовано 1890 у стилі необароко.

Протягом 19 ст. ансамбль розширювали й розбудовували, надаючи йому все помпезнішого характеру: 1804 прибудовано класицистичний (див. Класицизм) корпус із найрозкішнішою в ансамблі Церемоніальною залою. Після 1809 частину старих міських укріплень перед Гофбургом знесено і 1817 на їхньому місці розплановано Замковий сад, Народний сад і площу Героїв, яка первісно була парковою галявиною. 1821–1824 збудовано класицистичні пропілеї як парадний в’їзд на територію ансамблю з півдня.

1869 імператор Франц Йосиф І доручив провідному архітекторові тогочасної Європи Г. Земперу опрацювати проєкт Нового Гофбурга, в якому провідна композиційна роль належала би спорудам двох музеїв — художнього і природничого. У проєкті 1870 втілено теоретичні принципи Г. Земпера у сфері містобудування: за зразок узято композицію і навіть розміри в плані форуму імператора Траяна у м. Римі (див. Форуми в Римі); поздовжню розпланувальну вісь ансамблю споруд, згрупованих довкола великої парадної площі, фіксували парні симетричні корпуси музеїв і палаців. Вісь спрямована на центр колишнього римського каструма Віндобони, де стояв палац намісника (тут 180 помер імператор Марк Аврелій). Цим, а також стилістикою споруд (стиль Рінгштрасе), підкреслено ідею історичної та державної спадкоємності між двома імперіями — Римською та Габсбургів. Проєкт отримав найменування Kaiserforum (Імператорський форум). Спорудженням ансамблю керували Г. Земпер (до 1876) та архітектор К. фон Хазенауер (1833–1894; тепер Австрія). Будівництво двох музеїв завершено 1891, східного корпусу Нового Гофбурга — 1913 (інтер’єри виконано у 1920-х); симетричний йому західний корпус не збудовано, тож площу Героїв із заходу обмежує Народний сад. Репрезентативне, пронизане символікою архітектурне середовище збагачено творами монументального мистецтва: пам’ятниками ерцгерцогу Карлу [1860, скульптор А. Д. Фернкорн (1813; тепер Німеччина — 1878; тепер Австрія), архітектор Е. Ван дер Нюль) ], принцу Євгенію Савойському (1865, тих самих авторів), Марії Терезії [1888, скульптори К. Цумбуш (1830–1915; тепер Німеччина) і А. Бренек (1848; тепер Чехія — 1908; тепер Австрія) ], архітектор К. фон Хазенауер), Францу Йосифу І (1904, скульптор Й. Бенк (1844–1914; тепер Австрія)).

У Гофбурзі в Зимовій школі верхової їзди 1848 збирався Рейхстаг — перший австрійський парламент. З листопада 1918 усі споруди ансамблю належать Австрійській республіці. 15.03.1938 з балкона Нового Гофбурга А. Гітлер проголосив аншлюс. З кінця 1946 у Гофбурзі розміщено офіційну резиденцію і канцелярію федерального президента Австрії. У конгрес-центрі Гофбурга 18.06.1979 президент США Дж. Картер і керівник СРСР Л. Брежнєв підписали Договір про обмеження стратегічних озброєнь. У ніч на 27.11.1992 у Гофбурзі сталася пожежа, після якої реставрацію завершено 1998.

Характеристика

Ансамбль як результат багатосотрічної будівничої діяльності різних правителів має складну розпланувальну структуру. Він поділяється на дві частини — старовинну північну й новочасну південну.

У північній частині щільно прилягають одне до одного низка різночасових мурованих три- – п’ятиповерхових корпусів. Центром є найдавніша частина замку зі Швейцарським двориком, у який веде ренесансна Швейцарська брама; тут міститься скарбниця з імператорськими регаліями та іншими цінностями церковного і світського характеру. З півночі прилягають корпуси, де містилися бальні зали та Іспанська школа верхової їзди; навпроти останньої — замкнуте каре Штальбурга — корпусу, який використовували послідовно для житла, зберігання художніх колекцій Габсбургів та імператорських стаєнь. Зі сходу до центрального ядра прилягає бібліотечний корпус, який з прибудовами утворює курдонер Йосифінської площі з пам’ятником імператору Йосифу ІІ у центрі. Далі зі сходу прилягають монастир і капела августинців, за ними — музей Альбертина. Із заходу до центрального ядра прилягають корпуси, що утворюють внутрішній двір або Замкову площу: корпус Леопольда, королівська канцелярія, Амалієнбург; у центрі встановлено пам’ятник імператору Францу ІІ.

У південній частині містяться корпуси й окремі споруди, зведені протягом 19 ст.: найбільший за обсягом імператорський палац Новий Гофбург із прилеглою Церемоніальною залою. Перед його головним фасадом — площа Героїв із двома пам’ятниками: принцу Євгенію Савойському та ерцгерцогу Карлу. Площа доходить до Рінгштрасе, від якої відмежована спорудою пропілеїв, і продовжується за нею площею Марії Терезії (з пам’ятником їй у центрі), яку фланкують споруди музеїв природничого та історії мистецтв і замикає манеж з імператорськими стайнями (тепер це — віденський Музейний квартал). На схід від Нового Гофбурга міститься Королівський (Замковий) сад зі скромним пам'ятником імператору Францу Йосифу І. Сад із півночі обмежено спорудою оранжереї. Із заходу від площі Героїв розташовано Народний сад із пам’ятником імператриці Єлизаветі.

Усі споруди зведено різними архітекторами для різних замовників у різні історичні епохи й у різних стилях. Але вони утворюють цілісний художній ансамбль завдяки тому, що їхню стилістику засновано на архітектурній спадщині Стародавнього Риму, тож стилістичні форми готики, ренесансу, бароко, класицизму та історизму гармонійно поєднані між собою.

Тепер Імператорський форум (Гофбург) у Відні є місцем розташування найважливіших інституцій країни. Тут містяться резиденція федерального президента Австрії, Федеральне управління пам’яток, офіси ОБСЄ, Австрійська національна бібліотека, музеї Альбертина, етнології, Імператорська скарбниця, музеєфіковані імператорські апартаменти, експозиції Іспанської школи верхової їзди, колекцій старовинних музичних інструментів, Віденська збірка папірусів Австрійської національної бібліотеки, Музей сучасної історії, Ефеський музей, Австрійський музей кіно, Конгрес-центр тощо.

Значення

Імператорський форум (Гофбург) у Відні є центром суспільно-політичного й культурного життя австрійської столиці. Тут архітектура разом із монументальним мистецтвом утворюють високохудожній ансамбль, що уславлює імперію Габсбургів як цивілізаційне продовження Римської імперії. Цілісно й гармонійно представлено етапи стилістичного розвитку архітектури Центральної Європи 14–19 ст. від готики до історизму. Ансамбль справив значний вплив на створення репрезентативних споруд і комплексів у інших містах Австро-Угорщини (Будапешт, Загреб, Львів, Прага, Чернівці) та інших країнах (Болгарія, Греція, Румунія, Сербія). Ансамбль є одним із символів Австрії та м. Відня і невід’ємним складником пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — Історичного центру Відня (з 2001).

Галерея

Імператорський форум (Гофбург) у Відні. Внутрішній двір (Замкова площа) з корпусами Леопольда, Амалієнбурга та королівської канцелярії і пам'ятником імператору Францу ІІ
Імператорський форум (Гофбург) у Відні. Йосифінська площа перед корпусом королівської (тепер Національної) бібліотеки з пам'ятником імператору Йосифу ІІ
Імператорський форум (Гофбург) у Відні. Михайлівське рамено з головною брамою
Імператорський форум (Гофбург) у Відні. Імператорський палац Новий Гофбург
Імператорський форум (Гофбург) у Відні. Пам'ятник принцу Євгенію Савойському на площі Героїв
Імператорський форум (Гофбург) у Відні. Пам'ятник імператору Францу Йосифу І у Королівському (Замковому) саду

Література

Wehdorn M. Wien. Das historische Zentrum: Weltkulturerbe der UNESCO. Wien : Springer, 2004. 147 p.
Вечерський В. Курс історії архітектури. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2006. 300 с.
Toman R. Vienna: Art and Architecture / Trans. from german. 2nd ed. Potsdam : H. F. Ullmann, 2018. 452 p.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Імператорський форум (Гофбург) у Відні // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Імператорський форум (Гофбург) у Відні (дата звернення: 28.04.2024).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.09.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів

Імператорський форум (Гофбург) у Відні

Зміст

Загальні відомості

Історична довідка

Характеристика

Значення

Галерея

Література

Автор ВУЕ

Важливо!

Офіс Президента України

Верховна Рада України

Кабінет Міністрів України

Служба безпеки України

Міністерство оборони України

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України

Кіберполіція

Національна поліція України