Відмінності між версіями «Успенська церква в Підгайцях»
| (Не показано 23 проміжні версії 3 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | [[Файл:Успенська церква в Підгайцях2.jpg|міні|праворуч|320пкс|Успенська церква в Підгайцях. Південний фасад | + | [[File:Успе́нська це́рква в Підга́йцях .mp3|праворуч|320пкс|]] |
| − | [[Файл:Успенська церква в Підгайцях1.jpg|міні|праворуч|320пкс|Успенська церква в Підгайцях у 1995 | + | [[Файл:Успенська церква в Підгайцях2.jpg|міні|праворуч|320пкс|Успенська церква в Підгайцях. <br>Південний фасад]] |
| − | [[Файл:Успенська церква в Підгайцях3.jpg|міні|праворуч|320пкс|Успенська церква в Підгайцях. Фрагмент південного фасаду | + | [[Файл:Успенська церква в Підгайцях1.jpg|міні|праворуч|320пкс|Успенська церква в Підгайцях у 1995]] |
| − | '''Успе́нська це́рква в Підга́йцях''', церква | + | [[Файл:Успенська церква в Підгайцях3.jpg|міні|праворуч|320пкс|Успенська церква в Підгайцях. <br>Фрагмент південного фасаду]] |
| + | '''Успе́нська це́рква в Підга́йцях''', церква Успіння Пресвятої Богородиці в Підгайцях — [[Архітектурна пам'ятка|пам’ятка архітектури]] національного значення, [[Тернопільська область|Тернопільська обл.]], Україна. | ||
| + | |||
| + | Розташована в [[Історичний центр міста|історичному центрі міста]] біля однієї з головних вулиць на схилі пагорба і є [[акцент|архітектурним акцентом]] у [[Забудова|забудові]]. | ||
==Історична довідка== | ==Історична довідка== | ||
| − | Перша згадка про дерев’яну Успенську церкву в | + | Перша згадка про дерев’яну Успенську церкву в [[Підгайці|Підгайцях]] датована 1446. Мурована з тесаного [[Камінь|каменю]] церква споруджена 1650–1653 коштом православної власниці міста Анни Могилянки (Могили; рік та місце народження невідомі – 1665), доньки господаря Молдавії Єремії Могили (1555; місце народження невідоме – 1606; тепер Румунія), дружини [[Потоцький, Станіслав Ревера|С. Р. Потоцького]]. |
| − | 1700 церква разом | + | 1700 церква разом із Львівсько-Галицько-Кам’янецькою [[єпархія|єпархією]] прийняла [[унія|унію]]. 1718 при церкві створено Успенське чоловіче [[Братства|братство]]. Наприкінці 18 ст. церкву ремонтували, а подвір’я оточили [[Мур (будівництво)|мур]]ом з [[дзвіниця|дзвіницею]] і [[брама|брамою]]. |
| − | 1877 стіни в [[Інтер'єр|інтер’єрі]] прикрасили монументальними [[розпис]]ами, 1879 встановили новий [[іконостас]] і бічні [[вівтар]]і, а [[дах]]и й [[баня|бані]] вкрили оцинкованою покрівельною сталлю замість [[ґонт]]у. 1890 з тесаного каменю звели нову | + | 1877 [[Стіна|стіни]] в [[Інтер'єр|інтер’єрі]] прикрасили монументальними [[розпис]]ами, 1879 встановили новий [[іконостас]] і бічні [[вівтар]]і, а [[дах]]и й [[баня|бані]] вкрили оцинкованою покрівельною [[Сталь|сталлю]] замість [[ґонт]]у. 1890 з тесаного каменю звели нову дзвіничку замість старої, знищеної пожежею 1889. |
1910 влаштовано [[хори]] над [[бабинець|бабинцем]] і розбудовано північну [[ризниця|ризницю]]. | 1910 влаштовано [[хори]] над [[бабинець|бабинцем]] і розбудовано північну [[ризниця|ризницю]]. | ||
| Рядок 18: | Рядок 21: | ||
1946 церква перейшла у підпорядкування [[Російська православна церква|Російської Православної Церкви.]] | 1946 церква перейшла у підпорядкування [[Російська православна церква|Російської Православної Церкви.]] | ||
| − | 1961 дерев’яні скульптури [[апостол]]ів [[Петро|Петра]] і [[Павло|Павла]] та фрагменти старого іконостаса | + | 1961 дерев’яні скульптури [[апостол]]ів [[Петро|Петра]] і [[Павло|Павла]] та фрагменти старого іконостаса середини 17 ст. перевезли до [[Національний художній музей України|Національного художнього музею України]]. З 1990-х церква належала до [[Українська православна церква Київський патріархат|УПЦ-КП]], від 2019 — до [[Православна церква України|Православної Церкви України]]. |
2009 під час чергового ремонту зазнали спотворення форми декоративних [[Ліхтар (в архітектурі)|ліхтарів]] і [[Маківка|маківок]] на трьох банях. | 2009 під час чергового ремонту зазнали спотворення форми декоративних [[Ліхтар (в архітектурі)|ліхтарів]] і [[Маківка|маківок]] на трьох банях. | ||
| Рядок 24: | Рядок 27: | ||
==Характеристика== | ==Характеристика== | ||
| − | Церква тридільна, трибанева, на високому [[ | + | Церква тридільна, трибанева, на високому [[Цоколь (архітектура, будівництво)|цоколі]]. [[Нава|Нава]] та бабинець квадратні в плані. Вівтар гранчастий ззовні і циліндричний всередині. З півночі до вівтаря прибудовано велику прямокутну в плані ризницю. Північні стіни нави й бабинця підпирають [[контрфорс]]и. Бабинець має [[підвал]], хори та [[Каплиця|капличку]] над ними. Кручені [[сходи]] на хори й до каплички влаштовані в північній стіні бабинця. У стінах нави є розвантажувальні [[Арка|арки]], які за допомогою сферичних трикутних [[пандатив]]ів несуть глухий сферичний [[купол]]. Перший [[Ярус (архітектура)|ярус]] бабинця перекрито хрещатим [[склепіння]]м. Особливістю храму є оборонна [[галерея]] з [[аркада|аркадою]], що зовні оперізує [[підбанник]]и над навою і вівтарем вище від рівня [[Карниз (архітектура)|карниза]]. Усі три бані на приземистих підбанниках мають шоломоподібні покриття й декоративні ліхтарики з маківками. Зовнішній декор дуже стриманий, у [[Ренесанс (архітектура)|ренесансних]] стильових формах: [[Пілястра|пілястри]], [[антаблемент]], аркові облямування вікон на [[імпост]]ах, трикутні [[сандрик]]и, [[Портал (архітектура)|портали]] з білокам’яним різьбленням тощо. Стіни зовні та в інтер'єрі [[Тиньк|потиньковані]]. В інтер’єрі збереглися настінні розписи 20 ст. і різьблені [[кіот]]и 18 ст. |
==Значення== | ==Значення== | ||
| Рядок 48: | Рядок 51: | ||
{{Цитування_автор}} | {{Цитування_автор}} | ||
| − | + | ||
[[Категорія:е-ВУЕ]] | [[Категорія:е-ВУЕ]] | ||
[[Категорія:Цивілізація]] | [[Категорія:Цивілізація]] | ||
| − | |||
[[Категорія:Архітектура]] | [[Категорія:Архітектура]] | ||
[[Категорія:Культурологія]] | [[Категорія:Культурологія]] | ||
| − | [[Категорія: | + | [[Категорія:Пам'яткознавство]] |
| − | [[Категорія: | + | [[Категорія:Теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури]][[Категорія:Релігієзнавство]] [[Категорія:Культові споруди]] |
| − | [[Категорія: | ||
| − | [[Категорія: | ||
[[Категорія:Архітектура будівель і споруд]] | [[Категорія:Архітектура будівель і споруд]] | ||
| − | [[Категорія: | + | [[Категорія:Пам'ятки архітектури національного значення]] |
| − | [[Категорія: | + | [[Категорія:Україна]][[Категорія:Озвучено]] |
| − | [[Категорія: | ||
{{Оприлюднено | {{Оприлюднено | ||
Поточна версія на 13:48, 22 квітня 2024
Успе́нська це́рква в Підга́йцях, церква Успіння Пресвятої Богородиці в Підгайцях — пам’ятка архітектури національного значення, Тернопільська обл., Україна.
Розташована в історичному центрі міста біля однієї з головних вулиць на схилі пагорба і є архітектурним акцентом у забудові.
Зміст
Історична довідка
Перша згадка про дерев’яну Успенську церкву в Підгайцях датована 1446. Мурована з тесаного каменю церква споруджена 1650–1653 коштом православної власниці міста Анни Могилянки (Могили; рік та місце народження невідомі – 1665), доньки господаря Молдавії Єремії Могили (1555; місце народження невідоме – 1606; тепер Румунія), дружини С. Р. Потоцького.
1700 церква разом із Львівсько-Галицько-Кам’янецькою єпархією прийняла унію. 1718 при церкві створено Успенське чоловіче братство. Наприкінці 18 ст. церкву ремонтували, а подвір’я оточили муром з дзвіницею і брамою.
1877 стіни в інтер’єрі прикрасили монументальними розписами, 1879 встановили новий іконостас і бічні вівтарі, а дахи й бані вкрили оцинкованою покрівельною сталлю замість ґонту. 1890 з тесаного каменю звели нову дзвіничку замість старої, знищеної пожежею 1889.
1910 влаштовано хори над бабинцем і розбудовано північну ризницю.
1924 поновлено монументальні розписи в інтер’єрі.
1946 церква перейшла у підпорядкування Російської Православної Церкви.
1961 дерев’яні скульптури апостолів Петра і Павла та фрагменти старого іконостаса середини 17 ст. перевезли до Національного художнього музею України. З 1990-х церква належала до УПЦ-КП, від 2019 — до Православної Церкви України.
2009 під час чергового ремонту зазнали спотворення форми декоративних ліхтарів і маківок на трьох банях.
Характеристика
Церква тридільна, трибанева, на високому цоколі. Нава та бабинець квадратні в плані. Вівтар гранчастий ззовні і циліндричний всередині. З півночі до вівтаря прибудовано велику прямокутну в плані ризницю. Північні стіни нави й бабинця підпирають контрфорси. Бабинець має підвал, хори та капличку над ними. Кручені сходи на хори й до каплички влаштовані в північній стіні бабинця. У стінах нави є розвантажувальні арки, які за допомогою сферичних трикутних пандативів несуть глухий сферичний купол. Перший ярус бабинця перекрито хрещатим склепінням. Особливістю храму є оборонна галерея з аркадою, що зовні оперізує підбанники над навою і вівтарем вище від рівня карниза. Усі три бані на приземистих підбанниках мають шоломоподібні покриття й декоративні ліхтарики з маківками. Зовнішній декор дуже стриманий, у ренесансних стильових формах: пілястри, антаблемент, аркові облямування вікон на імпостах, трикутні сандрики, портали з білокам’яним різьбленням тощо. Стіни зовні та в інтер'єрі потиньковані. В інтер’єрі збереглися настінні розписи 20 ст. і різьблені кіоти 18 ст.
Значення
Пам’ятка є унікальним зразком церковної будівлі, пристосованої до оборони.
Додатково
У науковій літературі є версія, що церкву звів невідомий на ім’я зодчий, запрошений фундаторкою з Молдавії.
Герб Анни Могилянки вміщено на порталі церкви з написом: «Церков Успенія Пресв. Богоридици рок. Б. АХНГ місяца мая Д».
На церковному подвір’ї 1874 встановили пам’ятний залізний хрест на п’єдесталі у вигляді кам’яної колони з написом «В пам'ять святой тверезости р. 1874».
Література
- Пам'ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання / В. В. Вечерський, О. М. Годованюк, Є. В. Тиманович та ін.; За ред. А. П. Мардера та В. В. Вечерського. Київ : Техніка, 2000. С. 240.
- Історія української архітектури / Ю. Асєєв, В. Вечерський, О. Годованюк та ін.; за ред. В. Тимофієнка. Київ : Техніка, 2003. С. 173–174.
- Слободян В. Церква Успення Пресвятої Богородиці // Пам’ятки України: історія та культура. 2012. № 2 (172). С. 16–23.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Успенська церква в Підгайцях // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Успенська церква в Підгайцях (дата звернення: 28.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.04.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
