Відмінності між версіями «Успенська церква в Підгайцях»

 
(Не показано 23 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Успенська церква в Підгайцях2.jpg|міні|праворуч|320пкс|Успенська церква в Підгайцях. Південний фасад. Фото Вечерського В. В.]]
+
[[File:Успе́нська це́рква в Підга́йцях .mp3|праворуч|320пкс|]]
[[Файл:Успенська церква в Підгайцях1.jpg|міні|праворуч|320пкс|Успенська церква в Підгайцях у 1995. Фото Вечерського В. В.]]
+
[[Файл:Успенська церква в Підгайцях2.jpg|міні|праворуч|320пкс|Успенська церква в Підгайцях. <br>Південний фасад]]
[[Файл:Успенська церква в Підгайцях3.jpg|міні|праворуч|320пкс|Успенська церква в Підгайцях. Фрагмент південного фасаду. Фото Вечерського В. В.]]
+
[[Файл:Успенська церква в Підгайцях1.jpg|міні|праворуч|320пкс|Успенська церква в Підгайцях у 1995]]
'''Успе́нська це́рква в Підга́йцях''', церква [[Успіння Пресвятої Богородиці]] у Підгайцях — [[Архітектурна пам'ятка|пам’ятка архітектури]] національного значення, [[Тернопільська область|Тернопільська обл.]], Україна. Розташована в історичному центрі міста біля однієї з головних вулиць на схилі пагорба і є [[акцент|архітектурним акцентом]] у забудові.
+
[[Файл:Успенська церква в Підгайцях3.jpg|міні|праворуч|320пкс|Успенська церква в Підгайцях. <br>Фрагмент південного фасаду]]
 +
'''Успе́нська це́рква в Підга́йцях''', церква Успіння Пресвятої Богородиці в Підгайцях — [[Архітектурна пам'ятка|пам’ятка архітектури]] національного значення, [[Тернопільська область|Тернопільська обл.]], Україна.  
 +
 
 +
Розташована в [[Історичний центр міста|історичному центрі міста]] біля однієї з головних вулиць на схилі пагорба і є [[акцент|архітектурним акцентом]] у [[Забудова|забудові]].
  
 
==Історична довідка==
 
==Історична довідка==
  
Перша згадка про дерев’яну Успенську церкву в м. [[Підгайці|Підгайцях]] датована 1446. Мурована з тесаного каменю церква споруджена 1650–1653 коштом православної власниці міста Анни Могилянки (Могили; ?–1665), доньки господаря Молдавії Єремії Могили (1555–1606), дружини Станіслава Ревери Потоцького (1579–1667).  
+
Перша згадка про дерев’яну Успенську церкву в [[Підгайці|Підгайцях]] датована 1446. Мурована з тесаного [[Камінь|каменю]] церква споруджена 1650–1653 коштом православної власниці міста Анни Могилянки (Могили; рік та місце народження невідомі – 1665), доньки господаря Молдавії Єремії Могили (1555; місце народження невідоме – 1606; тепер Румунія), дружини [[Потоцький, Станіслав Ревера|С.&nbsp;Р.&nbsp;Потоцького]].  
  
1700 церква разом з усією Львівсько-Галицько-Кам’янецькою [[єпархія|єпархією]] прийняла [[унія|унію]]. 1718 при церкві створено Успенське чоловіче [[Братства|братство]]. Наприкінці 18 ст. церкву ремонтували, а подвір’я оточили [[Мур (у будівництві)|мур]]ом з [[дзвіниця|дзвіницею]] і [[брама|брамою]].  
+
1700 церква разом із Львівсько-Галицько-Кам’янецькою [[єпархія|єпархією]] прийняла [[унія|унію]]. 1718 при церкві створено Успенське чоловіче [[Братства|братство]]. Наприкінці 18 ст. церкву ремонтували, а подвір’я оточили [[Мур (будівництво)|мур]]ом з [[дзвіниця|дзвіницею]] і [[брама|брамою]].  
  
1877 стіни в [[Інтер'єр|інтер’єрі]] прикрасили монументальними [[розпис]]ами, 1879 встановили новий [[іконостас]] і бічні [[вівтар]]і, а [[дах]]и й [[баня|бані]] вкрили оцинкованою покрівельною сталлю замість [[ґонт]]у. 1890 з тесаного каменю звели нову [[Дзвіниця|дзвіничку]] замість старої, знищеної пожежею 1889.  
+
1877 [[Стіна|стіни]] в [[Інтер'єр|інтер’єрі]] прикрасили монументальними [[розпис]]ами, 1879 встановили новий [[іконостас]] і бічні [[вівтар]]і, а [[дах]]и й [[баня|бані]] вкрили оцинкованою покрівельною [[Сталь|сталлю]] замість [[ґонт]]у. 1890 з тесаного каменю звели нову дзвіничку замість старої, знищеної пожежею 1889.  
  
 
1910 влаштовано [[хори]] над [[бабинець|бабинцем]] і розбудовано північну [[ризниця|ризницю]].  
 
1910 влаштовано [[хори]] над [[бабинець|бабинцем]] і розбудовано північну [[ризниця|ризницю]].  
Рядок 18: Рядок 21:
 
1946 церква перейшла у підпорядкування [[Російська православна церква|Російської Православної Церкви.]]  
 
1946 церква перейшла у підпорядкування [[Російська православна церква|Російської Православної Церкви.]]  
  
1961 дерев’яні скульптури [[апостол]]ів [[Петро|Петра]] і [[Павло|Павла]] та фрагменти старого іконостаса серед. 17 ст. перевезли до [[Національний художній музей України|Національного художнього музею України]]. З 1990-х церква належала до [[Українська православна церква Київського патріархату|УПЦ-КП]], від 2019 — до [[Православна церква України|Православної Церкви України]].  
+
1961 дерев’яні скульптури [[апостол]]ів [[Петро|Петра]] і [[Павло|Павла]] та фрагменти старого іконостаса середини 17&nbsp;ст. перевезли до [[Національний художній музей України|Національного художнього музею України]]. З 1990-х церква належала до [[Українська православна церква Київський патріархат|УПЦ-КП]], від 2019 — до [[Православна церква України|Православної Церкви України]].  
  
 
2009 під час чергового ремонту зазнали спотворення форми декоративних [[Ліхтар (в архітектурі)|ліхтарів]] і [[Маківка|маківок]] на трьох банях.
 
2009 під час чергового ремонту зазнали спотворення форми декоративних [[Ліхтар (в архітектурі)|ліхтарів]] і [[Маківка|маківок]] на трьох банях.
Рядок 24: Рядок 27:
 
==Характеристика==
 
==Характеристика==
  
Церква тридільна, трибанева, на високому [[цоколь|цоколі]]. [[Нава (неф)|Нава]] та бабинець квадратні в плані. Вівтар гранчастий ззовні і циліндричний всередині. З півночі до вівтаря прибудовано велику прямокутну в плані ризницю. Північні стіни нави й бабинця підпирають [[контрфорс]]и. Бабинець має [[підвал]], хори та [[Каплиця|капличку]] над ними. Кручені [[сходи]] на хори й до каплички влаштовані в північній стіні бабинця. У стінах нави є розвантажувальні [[Арка|арки]], які за допомогою сферичних трикутних [[пандатив]]ів несуть глухий сферичний [[купол]]. Перший [[Ярус в архітектурі|ярус]] бабинця перекрито хрещатим [[склепіння]]м. Особливістю храму є оборонна [[галерея]] з [[аркада|аркадою]], що зовні оперізує [[підбанник]]и над навою і вівтарем вище від рівня [[Карниз (в архітектурі)|карниза]]. Усі три бані на приземистих підбанниках мають шоломоподібні покриття й декоративні ліхтарики з маківками. Зовнішній декор дуже стриманий, у [[Ренесанс (в архітектурі)|ренесансних]] стильових формах: [[Пілястра|пілястри]], [[антаблемент]], аркові облямування вікон на [[імпост]]ах, трикутні [[сандрик]]и, [[Портал (в архітектурі)|портали]] з білокам’яним різьбленням тощо. Стіни зовні та в інтер'єрі [[Тиньк|потиньковані]]. В інтер’єрі збереглися настінні розписи 20 ст. і різьблені [[кіот]]и 18 ст.
+
Церква тридільна, трибанева, на високому [[Цоколь (архітектура, будівництво)|цоколі]]. [[Нава|Нава]] та бабинець квадратні в плані. Вівтар гранчастий ззовні і циліндричний всередині. З півночі до вівтаря прибудовано велику прямокутну в плані ризницю. Північні стіни нави й бабинця підпирають [[контрфорс]]и. Бабинець має [[підвал]], хори та [[Каплиця|капличку]] над ними. Кручені [[сходи]] на хори й до каплички влаштовані в північній стіні бабинця. У стінах нави є розвантажувальні [[Арка|арки]], які за допомогою сферичних трикутних [[пандатив]]ів несуть глухий сферичний [[купол]]. Перший [[Ярус (архітектура)|ярус]] бабинця перекрито хрещатим [[склепіння]]м. Особливістю храму є оборонна [[галерея]] з [[аркада|аркадою]], що зовні оперізує [[підбанник]]и над навою і вівтарем вище від рівня [[Карниз (архітектура)|карниза]]. Усі три бані на приземистих підбанниках мають шоломоподібні покриття й декоративні ліхтарики з маківками. Зовнішній декор дуже стриманий, у [[Ренесанс (архітектура)|ренесансних]] стильових формах: [[Пілястра|пілястри]], [[антаблемент]], аркові облямування вікон на [[імпост]]ах, трикутні [[сандрик]]и, [[Портал (архітектура)|портали]] з білокам’яним різьбленням тощо. Стіни зовні та в інтер'єрі [[Тиньк|потиньковані]]. В інтер’єрі збереглися настінні розписи 20 ст. і різьблені [[кіот]]и 18 ст.
  
 
==Значення==
 
==Значення==
Рядок 48: Рядок 51:
  
 
{{Цитування_автор}}
 
{{Цитування_автор}}
[[Категорія:Поняття]]
+
 
 
[[Категорія:е-ВУЕ]]
 
[[Категорія:е-ВУЕ]]
 
[[Категорія:Цивілізація]]
 
[[Категорія:Цивілізація]]
[[Категорія:Технічні науки]]
 
 
[[Категорія:Архітектура]]
 
[[Категорія:Архітектура]]
 
[[Категорія:Культурологія]]
 
[[Категорія:Культурологія]]
[[Категорія:Релігієзнавство]]
+
[[Категорія:Пам'яткознавство]]
[[Категорія:Музеєзнавство]]
+
[[Категорія:Теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури]][[Категорія:Релігієзнавство]] [[Категорія:Культові споруди]]
[[Категорія:Пам’яткознавство]]
 
[[Категорія:Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури]]
 
 
[[Категорія:Архітектура будівель і споруд]]
 
[[Категорія:Архітектура будівель і споруд]]
[[Категорія:Споруда]]
+
[[Категорія:Пам'ятки архітектури національного значення]]
[[Категорія:Тернопільська обл.]]
+
[[Категорія:Україна]][[Категорія:Озвучено]]
[[Категорія:Україна]]
 
  
 
{{Оприлюднено
 
{{Оприлюднено

Поточна версія на 13:48, 22 квітня 2024

Успенська церква в Підгайцях.
Південний фасад
Успенська церква в Підгайцях у 1995
Успенська церква в Підгайцях.
Фрагмент південного фасаду

Успе́нська це́рква в Підга́йцях, церква Успіння Пресвятої Богородиці в Підгайцях — пам’ятка архітектури національного значення, Тернопільська обл., Україна.

Розташована в історичному центрі міста біля однієї з головних вулиць на схилі пагорба і є архітектурним акцентом у забудові.

Історична довідка

Перша згадка про дерев’яну Успенську церкву в Підгайцях датована 1446. Мурована з тесаного каменю церква споруджена 1650–1653 коштом православної власниці міста Анни Могилянки (Могили; рік та місце народження невідомі – 1665), доньки господаря Молдавії Єремії Могили (1555; місце народження невідоме – 1606; тепер Румунія), дружини С. Р. Потоцького.

1700 церква разом із Львівсько-Галицько-Кам’янецькою єпархією прийняла унію. 1718 при церкві створено Успенське чоловіче братство. Наприкінці 18 ст. церкву ремонтували, а подвір’я оточили муром з дзвіницею і брамою.

1877 стіни в інтер’єрі прикрасили монументальними розписами, 1879 встановили новий іконостас і бічні вівтарі, а дахи й бані вкрили оцинкованою покрівельною сталлю замість ґонту. 1890 з тесаного каменю звели нову дзвіничку замість старої, знищеної пожежею 1889.

1910 влаштовано хори над бабинцем і розбудовано північну ризницю.

1924 поновлено монументальні розписи в інтер’єрі.

1946 церква перейшла у підпорядкування Російської Православної Церкви.

1961 дерев’яні скульптури апостолів Петра і Павла та фрагменти старого іконостаса середини 17 ст. перевезли до Національного художнього музею України. З 1990-х церква належала до УПЦ-КП, від 2019 — до Православної Церкви України.

2009 під час чергового ремонту зазнали спотворення форми декоративних ліхтарів і маківок на трьох банях.

Характеристика

Церква тридільна, трибанева, на високому цоколі. Нава та бабинець квадратні в плані. Вівтар гранчастий ззовні і циліндричний всередині. З півночі до вівтаря прибудовано велику прямокутну в плані ризницю. Північні стіни нави й бабинця підпирають контрфорси. Бабинець має підвал, хори та капличку над ними. Кручені сходи на хори й до каплички влаштовані в північній стіні бабинця. У стінах нави є розвантажувальні арки, які за допомогою сферичних трикутних пандативів несуть глухий сферичний купол. Перший ярус бабинця перекрито хрещатим склепінням. Особливістю храму є оборонна галерея з аркадою, що зовні оперізує підбанники над навою і вівтарем вище від рівня карниза. Усі три бані на приземистих підбанниках мають шоломоподібні покриття й декоративні ліхтарики з маківками. Зовнішній декор дуже стриманий, у ренесансних стильових формах: пілястри, антаблемент, аркові облямування вікон на імпостах, трикутні сандрики, портали з білокам’яним різьбленням тощо. Стіни зовні та в інтер'єрі потиньковані. В інтер’єрі збереглися настінні розписи 20 ст. і різьблені кіоти 18 ст.

Значення

Пам’ятка є унікальним зразком церковної будівлі, пристосованої до оборони.

Додатково

У науковій літературі є версія, що церкву звів невідомий на ім’я зодчий, запрошений фундаторкою з Молдавії.

Герб Анни Могилянки вміщено на порталі церкви з написом: «Церков Успенія Пресв. Богоридици рок. Б. АХНГ місяца мая Д».

На церковному подвір’ї 1874 встановили пам’ятний залізний хрест на п’єдесталі у вигляді кам’яної колони з написом «В пам'ять святой тверезости р. 1874».

Література

  1. Пам'ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання / В. В. Вечерський, О. М. Годованюк, Є. В. Тиманович та ін.; За ред. А. П. Мардера та В. В. Вечерського. Київ : Техніка, 2000. С. 240.
  2. Історія української архітектури / Ю. Асєєв, В. Вечерський, О. Годованюк та ін.; за ред. В. Тимофієнка. Київ : Техніка, 2003. С. 173–174.
  3. Слободян В. Церква Успення Пресвятої Богородиці // Пам’ятки України: історія та культура. 2012. № 2 (172). С. 16–23.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Успенська церква в Підгайцях // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Успенська церква в Підгайцях (дата звернення: 28.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
08.04.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶