Відмінності між версіями «Кафедрального костелу комплекс у Кам'янці-Подільському»
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 08:54, 26 квітня 2024
Кафедра́льного косте́лу ко́мплекс у Ка́м’янці-Поді́льському — архітектурна пам'ятка національного значення, Хмельницька область, Україна.
Зміст
Історична довідка
Час будівництва мурованого костелу замість знищеного пожежею дерев’яного достеменно не з’ясовано: у літературі наведено дати від 15 до початку 16 ст., проте їх не аргументовано. Первісно це була тринавова споруда в стилі готики, з перекошеними стінами, що засвідчує низьку кваліфікацію будівничих. У 17 ст. костел був базилікальним (див. Базиліка), з підвищеною середньою навою. 1646–1648 до тринавової головної частини зі сходу прибудовано видовжений гранчастий пресбітерій. Костел оточили кількома ренесансними каплицями, він мав високий західний притвор, увінчаний фронтоном.
Під час окупації м. Кам’янця-Подільського Османською імперією 1672–1699 пошкоджений артилерійським обстрілом 1672 західний фасад перебудовано: розібрано притвор, над каплицею споруджено мінарет, увінчаний півмісяцем, що символізував перетворення костелу на мечеть. Після вигнання турків 1699 і повернення костелу католицькій громаді його відремонтовано й освячено, проте мінарет не зруйновано.
1754 костел реконструйовано: головний фасад оздоблено в стилі пізнього бароко, бічні нави підвищено врівень із середньою, поновлено мінарет, опоряджено інтер’єр, встановлено орган. 1756 на мінарет встановлено виготовлену в м. Гданську чавунну статую Діви Марії. Інтер’єри вівтарів бічних нав розмалював художник Й. Прахтль (1737; тепер Австрія — 1799; тепер Україна). Під час ремонту 1853–1862 художник Дж. Сампіні (19 ст., тепер Італія — Україна) за участю львівського художника М. Яблонського (1801; тепер Польща — 1876; тепер Україна) виконав темперні розписи (див. Темпера) на стінах південної каплиці. Саме тоді з’явилися віконні вітражі, підлога з теребовлянського пісковику та каррарського мармуру, встановлено новий 20-регістровий орган роботи віденської фірми «Хассе».
Дзвіниця, розташована за кілька метрів на північний схід від пресбітерію костелу, точно не датована (16 ст. — 1646–1648). Первісно була чотириярусною й мала оборонне призначення, про яке свідчать стіни двох нижніх ярусів завтовшки 3,5 м та конструктивні особливості. Третій ярус призначався для дзвонів, четвертий був оборонним. У другій половині 17 ст. висота дзвіниці без даху сягала близько 30 м. Дах був наметовим, заввишки близько 15 м, з маленькими шпилястими вежечками на кутах. Фасади розчленовував горизонтальний гурт, нижче якого стіни були суцільними, без отворів, а вище мали чотири великі арки для дзвонів на третьому ярусі й бійниці четвертого ярусу. Наріжні частини споруди прикрашали русти з тесаних кам’яних блоків. У середині 18 ст. під час реконструкції костелу дзвіницю перебудовано: два горішні яруси набули пізньобарокового декору, надбудовано п’ятий ярус. У 19 ст. дзвіницю ремонтували. Відтоді існує низький чотирисхилий наметовий дах.
Тріумфальну браму споруджено 1781 на честь приїзду до міста короля Речі Посполитої Станіслава Августа Понятовського, про що свідчить пам’ятний напис на фризі антаблемента.
1866 костел перетворено з кафедрального на парафіяльний, 1918 повернуто статус кафедрального. 1922 його пограбували більшовики. 1936 костел закрито й передано Кам’янець-Подільському історичному музею-заповіднику для облаштування музею історії релігії й атеїзму. 1941–1945 служби в костелі поновлено. З 1946 тут функціонував музей атеїзму. З 1978 споруду використовували як зал органної і камерної музики. 1990 костел повернуто римо-католицькій громаді й він знову став кафедральним Кам’янецької дієцезії.
Характеристика
Міститься в історичному центрі міста на плато скелястого півострова, оточеного каньйоном р. Смотрич. У складі комплексу костел Святих Петра і Павла, дзвіниця та Тріумфальна брама.
П е т р о п а в л і в с ь к и й к о с т е л має кілька будівельних етапів, наслідком чого є складна композиція храму з чотирма каплицями (16 ст., 1547–1563, 1627–1б40), чотирма ризницями (1646–1648, 1760–1795, 1809–1842) та папертю (1842–1855). Тепер це тринавова базиліка з пізньоготичним гранчастим із контрфорсами пресбітерієм. Під південною навою та північними каплицями — три крипти. Головна нава, відділена від бічних стовпами-пілонами, дещо розширюється на схід, завдяки чому бічні нави в східному напрямку звужуються. Нави перекрито нервюрними (див. Нервюра) склепіннями, північна каплиця Святого Причастя (колишня Святих Петра і Павла) — куполом із ліхтарем. Костел має чотири вівтарі — у навах і в південній каплиці Непорочного Зачаття. Архітектурне вирішення костелу поєднує готику (пресбітерій, склепіння, паперть), ренесанс (каплиця Святого Причастя) та бароко (західний фасад, бічні нави). Східну грань пресбітерію вирішено у формі арки, що спирається на контрфорси, утворюючи нішу. 1771 в ній установлено розп’яття (не збережено). Головний західний фасад — у стилі пізнього бароко, з пілястрами композитного ордера й масивним антаблементом. Головний вхід акцентовано високим арковим вікном із бароковим облямуванням, рельєфом із гербом і пам’ятним написом. На фронтоні встановлено кам’яні статуї апостолів Петра і Павла та декоративні вази, на контрфорсах південної каплиці Непорочного Зачаття — кам’яні бюсти єпископів. Східний фронтон увінчує сигнатурка.
Ц и л і н д р и ч н и й м і н а р е т підноситься над ренесансною каплицею, прибудованою до північно-західного кута костелу. Його зовнішній діаметр 3 м, внутрішній 1,5 м, заввишки 40 м. Мурований із тесаних білокам’яних блоків, нагорі він має балкон, на який ведуть влаштовані всередині кручені сходи, освітлені щілиноподібними вікнами. Над рівнем підлоги балкона мінарет зі сходами підноситься ще на 5 м і завершується білокам’яним карнизом, на якому змуровано круглий постамент, увінчаний вирізьбленою з білого каменю композицією архітектурно-рослинного характеру. Її завершує чавунна позолочена статуя Діви Марії з ореолом зірок навколо голови. Статуя стоїть на турецькому півмісяці.
Д з в і н и ц я п’ятиярусна, квадратна в плані (довжина сторони 12,7 м). Перший ярус перекрито склепінням, горішні мають плоскі перекриття по дерев’яних балках. Архітектуру споруди відзначає контраст між лапідарними площинами стін нижніх ярусів та монументальним пізньобароковим декором горішньої частини, відділеної розвиненим карнизом великого виносу. Елементами декору є аркова ніша з профільованим архівольтом, пілястри композитного ордера, рустовані кутові частини споруди. Вікна — круглі, з характерними для пізнього бароко наличниками.
Т р і у м ф а л ь н а б р а м а є головним входом на територію костелу зі сходу, з боку центральної міської площі. Вирішена як тріумфальна арка з двома масивними пілонами. Фасади виконано з білокам’яних тесаних блоків. Трицентрову арку декоровано профільованим архівольтом і фланковано парними пілястрами стилізованого іонічного ордера, що несуть розкріпований масивний антаблемент. Споруду увінчує складна композиція з білокам’яних скульптур херувимів та статуї Святого Яна Непомука. За архітектурним і художнім виконанням Тріумфальна брама є визначним зразком пізнього бароко кінця 18 ст.
Значення
Комплекс кафедрального костелу має непересічне історико-культурне значення як втілене в матеріальні форми свідчення складної історії м. Кам’янця-Подільського, поєднуючи характерні риси католицької та мусульманської архітектури, стилістику готики, ренесансу, бароко, неоґотики.
Додатково
У літературі поширена версія про участь архітектора Я. Де Вітте в перебудові костелу й дзвіниці та його авторство щодо Тріумфальної брами, проте документального підтвердження ця гіпотеза не має.
Література
- Пламеницька О. Комплекс кафедрального костелу // Вечерський В., Годованюк О., Тиманович Є. та ін. Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000. С. 256–257.
- Пламеницька О. Християнські святині Кам’янця на Поділлі. Київ : Техніка, 2001. 302 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Кафедрального костелу комплекс у Кам'янці-Подільському // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Кафедрального костелу комплекс у Кам'янці-Подільському (дата звернення: 14.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.03.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
