(Перенаправлено з Босих кармелітів монастир у Бердичеві)

Монастир Босих кармелітів у Бердичеві

Монасти́р Бо́сих кармелі́тів у Берди́чевіансамбль пам’яток архітектури національного значення, Житомирська область, Україна.

Монастир Босих кармелітів у Бердичеві
Літографія за малюнком Н. Орди 1871-1873
Гравюра кінця 19 ст.
План центральної частини
Вигляд від р. Гнилоп’яті
Головна брама
Фасад костелу Діви Марії

Оборонний монастир стоїть в історичному центрі міста на правому високому березі р. Гнилоп'яті. Це головна архітектурна домінанта м. Бердичева.

Історична довідка

1593 власники м. Бердичева Тишкевичі збудували замок, який 1630 Я. Тишкевич (1590; тепер Україна — 1649; тепер Польща) передав католицькому чернечому ордену босих кармелітів на знак вдячності за звільнення з татарського полону. 1634 засновано так званий нижній (підземний) костел Непорочного Зачаття святої Марії Діви, Святого Михаїла Архангела, Святого Іоанна Хрестителя та Святого Іоанна Євангеліста. 1642 під час освячення костелу фундатор Я. Тишкевич подарував монастиреві родинну ікону св. Діви Марії, яку вважали чудотворною. Її встановили в костелі й до неї розпочалося паломництво.

Значні прибутки дозволили кармелітам розширити площу укріплень, оточити оборонним валом і ровом муровані монастирські споруди, озброїтися артилерією. 1648 під час Хмельниччини козацький загін штурмом здобув монастир і зруйнував його. 1663 кармеліти повернулися й відбудували монастир.

1684 спадкоємці Я. Тишкевича пограбували монастир і 1686 вигнали з нього кармелітів, котрі розпочали судовий процес, який виграли 1717. Рішенням Люблінського трибуналу К. Завіша (1666; тепер Польща — 1721; тепер Україна) повернув монастир кармелітам і сплатив їм грошову компенсацію завданих збитків. 1734 завершено відбудову монастиря: старі оборонні мури реконструйовано й забезпечено артилерією. У 1739 розпочато спорудження над нижнім храмом величного верхнього костелу з прилеглим корпусом келій за проєктом Я. де Вітте. Верхній костел освячено 1754. Монументальний живопис в інтер'єрі виконав художник В. Фрідеріче (Фредеріче, 18 ст.; Італія — Україна).

У другій половині 18 ст. укріплення розширено і зміцнено (вал з частоколом, новий звідний міст через рів). Кількість гармат доведено до 60. Споруджено нову браму складної конструкції (так звана Звивиста брама). Унаслідок цієї реконструкції монастир, оточений валом і мурами з бастіонами, перетворився на важливу для Речі Посполитої фортецю. У ній військо Барської конфедерації 1768 оборонялося від російської армії 25 днів.

1793 м. Бердичів опанувала Російська імперія і фортецю було скасовано, проте монастир залишився. Протягом 1810–1812 добудовано східну вежу біля костелу, відремонтовано низку споруд. За причетність бердичівських босих кармелітів до Польського повстання 1863 російський уряд 1866 скасував монастир. Костел перетворено на парафіяльний, а в монастирських корпусах розмістили різні установи. 1918–1926 босі кармеліти повернулися в монастир. 1926 він став державною власністю. На базі зібрань монастиря засновано історичний музей, 1928 оголошений історико-архітектурним заповідником, у якому створено атеїстичний музей історії католицизму (у верхньому костелі), влаштовано кінотеатр у нижньому костелі; з 1930 – крайовий музей революції.

1941 монастирські споруди спалено. З 1958 протягом кількох десятиріч вели реставраційні роботи під керівництвом архітектора В. І. Корнєєвої (1929–2002; Україна). У реставрованих корпусах розміщено художню та музичну школи, з 2003 — музей історії м. Бердичева, з 2015 — музей Дж. Конрада. 1992 костел передано релігійній громаді Римо-католицької церкви. 1998 костел став Всеукраїнським санктуарієм Божої Матері Бердичівської. 2015 перед входом до монастиря відкрито пам’ятник Івану Павлу ІІ.

Характеристика

Ансамбль включає костел з келіями й вежами, оборонні мури й башти, що збереглися різною мірою. Окремо уздовж муру розташовано двоповерховий флігель 1810–1812 з чотириколонним портиком на фасаді.

Фортечні мури з баштами і келіями датовані 16–18 ст. Товсті мури, складені з ламаного граніту й цегли, включають південну (стрілецьку), південно-західну, північну й східну артилерійські башти, до яких прилягають корпуси келій. Крутий правий берег р. Гнилоп’яті посилено підпірним оборонним муром з бійницями, укріпленим контрфорсами.

Надбрамний корпус (Звивиста брама), збудований під час реконструкції монастиря у другій половині 18 ст. як головний вхід. Зберігся частково. З метою посилення обороноздатності йому надано ламану форму в плані, а в арці влаштовано подвійну чавунну браму.

Костел Святої Діви Марії з келіями будували в декілька етапів, але витриманий у єдиному стилі бароко. Це купольна базиліка з трансептом, поставлена на рівновеликому за площею нижньому костелі. В оформленні фасадів застосовано коринфський ордер. Інтер’єр мав пишний декор (з мармуром, позолотою, різьбленням по дереву, фресками), знищений у 20 ст. Нижній костел заглиблений в землю. Це тринавова, шестистовпна, перекрита склепіннями зала з окремими камерами-криптами. До костелу прилягає двоповерховий корпус келій з двома триярусними вежами-дзвіницями, симетрично розташованими обабіч головного фасаду. Корпус келій утворює прямокутний у плані замкнений внутрішній двір, в якому був невеликий монастирський сад. У цьому корпусі коридорного розпланування містилися келії, ризниця, бібліотека, трапезна і кухня, шпиталь.

Значення

Оборонний монастир босих кармелітів у Бердичеві є однією з найбільш вражаючих пам’яток католицького оборонно-сакрального будівництва на теренах України.

Додатково

1704 у крипті монастиря гетьман І. Мазепа деякий час тримав в ув’язненні козацького ватажка С. Палія. 1919 на монастирській вежі-дзвіниці був командний пункт М. Щорса, а в підземеллях зберігали зброю.

Галерея

Література

  1. Hornung Z. Jan de Witte architekt kosciola dominikanow we Lwowie. Warszawa, 1995. S. 46–49.
  2. Корнєєва В. Історія та реставраційні роботи монастиря-фортеці у Бердичеві Житомирської області // З історії української реставрації. Київ : Українознавство, 1996. С. 237–242.
  3. Вечерський В. Українські монастирі. Київ : Наш час, 2008. С. 375–381.
  4. Вечерський В. Фортеці й замки України. Київ, 2011. С. 277–281.
  5. Вечерський В. Замки та фортеці України. Київ : Балтія-Друк, 2015. С. 92–93.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Монастир Босих кармелітів у Бердичеві // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Монастир Босих кармелітів у Бердичеві (дата звернення: 13.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
01.12.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶