Палац і парки Шенбрунн

Пала́ц і па́рки Шенбру́нн (англ. Palace and Gardens of Schönbrunn) — палацово-парковий ансамбль, що включає архітектурні пам’ятки, пам’ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з 1996, м. Відень, Австрія.

Палац і парки Шенбрунн. Бернардо Белотто (Каналетто). Палац Шенбрунн, вигляд з курдонера. Полотно, олія. 1759–1760

Палац і парки Шенбрунн

Країна Австрія
Місце розташування Відень
Площа 186.28 га, буферна зона 260.64 га
Рік внесення 1996
Критерії (i)(iv)


Палац і парки Шенбрунн. Загальний вигляд з Шенбруннського пагорба
Палац і парки Шенбрунн. Головний фасад палацу
Палац і парки Шенбрунн. Фрагмент головного фасаду палацу.
Палац і парки Шенбрунн. Палац, флігель з галереєю і фонтан
Палац і парки Шенбрунн. Парк
Палац і парки Шенбрунн. Павільйон «Глорієта» на Шенбруннському пагорбі

Загальні відомості

Міститься на південно-західній околиці м. Відня біля підніжжя Шенбруннського пагорба (колишній район Гітцинг). Тепер це 13-й район міста, включений до його складу 1892. Парки є рекреаційною зоною для цього та прилеглих щільно забудованих міських районів 12, 14, 15. Довколишня середньоповерхова забудова утворює гармонійне архітектурне середовище ансамблю. Парковий павільйон Глорієтта на вершині Шенбруннського пагорба є архітектурною домінантою в ландшафті. Площа території 186,28 га; площа буферної зони 260,64 га.

Історична довідка

У цій місцевості з середини 16 ст. відомий маєток Каттербург, який 1569 придбав імператор Максиміліан ІІ. Його розбудовували різні члени імператорської родини протягом 17 ст. Cучасна назва — від 1642. Під час Віденської битви 1683 маєток зруйновано. 1687 імператор Леопольд І Габсбург замовив архітектору Й. Б. Фішеру фон Ерлаху проєкт будівництва палацового ансамблю, який мав перевершити Версальський палац і парк. Проєкт, представлений 1688, виявився занадто масштабним і коштовним, тому 1693 опрацьовано другий варіант, значно скромніший. Його реалізовано у спрощеному вигляді протягом 1696–1701. Будівництво продовжували й за наступного імператора Йосифа І. Його вдова Вільгельміна Амалія (1673; тепер Німеччина — 1742; тепер Австрія) 1728 продала ансамбль імператорському двору. Імператор Карл VI Габсбург 1740 віддав палац і парк доньці Марії Терезії і з того часу до 1918 тут була постійна літня резиденція імператорської родини.

1743–1749 палац реконструйовано (див. Реконструкція) за проєктом придворного архітектора Н. фон Пакассі (1716–1790; Австрія) й оздоблено інтер’єри у стилі рококо. У бічному рамені 1747 влаштовано палацовий театр, де виступали Й. Гайдн і В. А. Моцарт. 1752 у саду засновано звіринець (натепер — найдавніший зоологічний парк Європи), 1763 — ботанічний сад. Регулярний парк між палацом і Шенбруннським пагорбом створено в 1770-х. 1775–1780 за проєктом архітектора Й. Ф. Гетцендорфа фон Гогенберга (1733–1816; тепер Австрія) в парку на Шенбруннському пагорбі зведено павільйон Глорієтта (для увічнення перемоги над Пруссією 1757), а в парку — так звані римські руїни (1778) і фонтан-обеліск (1777) разом із пов’язаними скульптурними композиціями. 1779 парк відкрито для публіки рішенням імператора Йосифа ІІ.

1805 і 1809 під час французької окупації м. Відня в палаці зупинявся Наполеон І Бонапарт. Тут 15.12.1805 підписано Шенбруннський мир між Францією і Пруссією, а 14.10.1809 — Шенбруннський мирний договір 1809 між Францією і Австрією. У палаці відбувалися основні заходи Віденського конгресу 1814–1815. Тут мешкав і 1732 помер герцог Райхштадтський — Наполеон ІІ Бонапарт. Тут народився, постійно мешкав і помер Франц Йосиф І; звідси він щодня вранці їздив на роботу в Гофбург (див. Імператорський форум (Гофбург) у Відні). 11.11.1918 останній імператор Карл І підписав у Шенбруннському палаці акт про відставку уряду й свою відмову від управління державою. На цій підставі 12.11.1918 Австрію проголошено республікою, а всі маєтки Габсбургів конфісковано. З того часу палац і парки Шенбрунн належать державі. З 1919 тут розміщено раду робітників району Гітцинг (шляхом самовільного захоплення приміщень), різні громадські організації, притулок для інвалідів, квартири чиновників, музейні експозиції тощо. Споруди ансамблю зазнали часткових руйнувань наприкінці Другої світової війни 1945. З вересня 1945 у палаці розміщено штаб окупаційних сил Великої Британії в Австрії, який запобіг мародерству й сприяв реставрації пам’яток. 1948 частину території відкрито для відвідувачів. 03.06.1961 у палаці відбулася зустріч керівника СРСР М. Хрущова з президентом США Дж. Кеннеді.

Споруди й парки зазнали ремонтів, несуттєвих перебудов і доповнень: найважливішим з них є зведена 1880–1882 із заліза і скла за британською технологією велика оранжерея завдовжки 114 м. Меблі та оздоблення імператорських апартаментів, театру, каплиці та інших важливих приміщень є автентичними. Структуру барокового розпланування парку не порушено; для обрізання його дерев і кущів використовують традиційні прийоми 18 ст.

Характеристика

Палац і парки Шенбрунн — приклад практичної реалізації концепції синтезу мистецтв (нім. Gesamtkunstwerk), у якому поєднано різні види і форми мистецтва. Тут збережено оригінальність архітектури, дизайну та меблів палацу, а також просторового та візуального співвідношення будівель і парків.

Палац композиційно організовано довкола великого прямокутного в плані курдонера, відмежованого від вулиці мурованою огорожею з брамою, фланкованою двома обелісками, увінчаними імперськими орлами. Курдонер обмежують симетричний триповерховий з ризалітами головний палацовий корпус та двоповерхові бічні флігелі (так звані Кавалерські тракти), поєднані з палацом одноповерховими галереями. До них з боків прилягають споруди стаєнь, каретного корпусу й старої оранжереї. Загальна довжина поєднаних між собою споруд — близько 800 м. Палац має 1441 кімнату, з яких 40 відкрито для відвідувачів. Крім музею, тут містяться й квартири, які держава здає в оренду. Архітектурне вирішення — у стилі бароко з використанням ордера архітектурного. Фасади пофарбовано у жовтий колір (улюблений колір Марії Терезії), фасадний декор стриманий (риси, характерні для казенних будівель Австрійської імперії з кінця 18 ст. до 1918). Інтер’єри вирішено різноманітно й вигадливо з застосуванням монументального живопису, поліхромного скульптурного ліплення, позолоти, дзеркал, майоліки, цінних порід дерева тощо. Стилістика — пізнє бароко (рококо) та класицизм.

Парк займає значну територію на південний захід від палацу. Поділений на дві частини: регулярний французький парк унизу (біля палацу) та ландшафтний парк по схилу Шенбруннського пагорба і на його плато. Поздовжня вісь парку продовжує головну поперечну вісь палацу. На ній перед схилом розташовано пишно прикрашений скульптурою бароковий Фонтан Нептуна. Пагорб увінчує Глорієтта — симетрична аркадна галерея, з якої відкривається панорама ансамблю й м. Відня. Простір обабіч головної осі вирішено симетрично: від фонтанів променями прокладено доріжки, прикрашені численними скульптурними зображеннями персонажів грецької та римської міфології. У західній частині парку міститься зоопарк з центральним павільйоном 1759; поряд із зоопарком — велика оранжерея.

Значення

Палац і парки Шенбрунн включено 1996 до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під № 786 як один із найбільших і добре збережених архітектурних ансамблів бароко в Європі, матеріальне унаочнення влади та впливу династії Габсбургів упродовж тривалого періоду європейської історії (з кінця 17 до початку 20 ст.).

Додатково

Споруди й парки належать Австрійській Республіці й функціонують як великий музейний комплекс, який 2016 відвідало 8,7 млн осіб (за річними звітами музеїв і зоопарку). З 01.10.1992 майном управляє державне підприємство «Schloss Schönbrunn Kultur- und Betriebsgesellschaft mbH». Догляд за парками й садами забезпечує Федеральна служба садів. Роботи в буферній зоні фінансують з бюджету м. Відня.


Ансамбль дав назву Шенбруннерському діалекту німецької мови, яким розмовляли при віденському дворі з кінця 18 ст.


На 2023 «Академія Шенбрунна» (Schönbrunn Akademie) пропонує навчальні програми щодо управління культурною та природною спадщиною і вирішення конкретних технічних питань у цій сфері.

Джерело

  1. Palace and Gardens of Schönbrunn // UNESCO World Heritage Convention. URL: https://whc.unesco.org/en/list/786

Література

  1. Schreiber G. Schloss Schönbrunn. Wien : Ueberreuter, 2001. 160 p.
  2. Hassmann E. Von Katterburg zu Schönbrunn. Die Geschichte Schönbrunns bis Kaiser Leopold I. Wien : Böhlau Verlag, 2004. 662 p.
  3. Iby E., Koller A. Schönbrunn. Wien : Brandstätter, 2007. 320 p.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Палац і парки Шенбрунн // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Палац і парки Шенбрунн (дата звернення: 28.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
12.09.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶