Колегіум і костел єзуїтів у Луцьку
Коле́гіум і косте́л єзуї́тів у Лу́цьку — ансамбль пам’яток архітектури й містобудування національного значення, Україна.
Муровані споруди костелу й прилеглого корпусу колегії містяться в історичному центрі міста на вулиці Кафедральній поблизу Верхнього замку (замку Любарта). Обидва ансамблі розділяє Замкова площа. Костел є архітектурною домінантою.
Зміст
Історична довідка
Колегіум єзуїтів у м. Луцьку засновано 1604 коштом Луцького католицького єпископа Мартина ІІ Шишковського (1554–1630; Польща). 1609 король Сигізмунд ІІІ Ваза надав привілей на спорудження колегіуму й костелу. Будівництво костелу на території Окольного замку (одна з укріплених частин середньовічного м. Луцька) розпочато 16.07.1616 під наглядом єзуїтського архітектора Дж. Бріано (1586–1649; Італія), котрий керував роботами протягом 1616–1617, 1619–1620. 1627–1632, 1634–1642 нагляд здійснював єзуїтський будівничий Мацей Маїк (перша половина 17 ст.; Польща — Україна). 1639 костел освячено в ім’я Святих Апостолів Петра і Павла. 1642 завершено спорудження двох веж, які фланкують головний фасад. 1646 єзуїтський архітектор з м. Рима Б. Моллі (1597–1657; Італія) опрацював проєкт будівництва колегіуму (реалізовано з деякими змінами).
Поетапне спорудження мурованого двоповерхового корпусу тривало до 1724. У ньому містилися навчальні й житлові приміщення, бібліотека. Ансамбль колегіуму з костелом мав бойові галереї з бійницями і, замінивши значну частину замкового муру, посилив оборонні можливості Окольного замку. 14.06.1724 костел і колегіум потерпіли від пожежі. Їх відбудував 1724–1730 архітектор П. Гіжицький.
1773 орден єзуїтів скасовано і колегіум закрито. У його приміщеннях розмістили спершу повітову школу, потім російську гімназію (тому в середині 19 ст. надбудовано третій поверх. Ансамбль потерпів від пожеж 1774 і 1780, його відбудовано 1781–1787 під керівництвом архітектора Ю. Умінського (18 ст.; Польща). 1787 перетворено на кафедральний костел Святої Трійці та Святих Апостолів Петра і Павла. Під час цієї реконструкції костел утратив характерні риси стилю бароко й набув елементів стилістики класицизму. 1800 костел відремонтовано. Наступні пожежі сталися 1803, 1818. Реставрацію костелу й колегіуму виконано 1901–1911.
Рішенням Волинського обласного виконавчого комітету 1948 костел закрито. У корпусі колегіуму, відремонтованому 1955, розмішено навчальний заклад. 1951–1956 підвали костелу використовували як овочесховище. 1956 в костелі облаштували контори, майстерні та житлові приміщення. У 1970-х костел був торговельною базою. 1970–1976 виконано його реставрацію і 1980 відкрито обласний музей атеїзму. 1982 у реконструйованому пресбітерії влаштовано експозицію «Космос». 1990 костел повернули релігійній громаді. Тепер це кафедральний костел Луцької діоцезії Католицької церкви. У корпусі колегіуму міститься Волинський фаховий коледж Національного університету харчових технологій.
Характеристика
Костел і корпус колегіуму муровано з цегли й потиньковано (див. Тиньк), дахи й бані укрито покрівельною сталлю. Костел є великою (39 × 53 м) тринавовою купольною базилікою з трансептом, пресбітерієм і двома вежами. Вони фланкують головний фасад — традиційно для єзуїтських барокових костелів двоярусний, з масивним фронтоном, розчленований пілястрами, з п’ятьма нішами, прикрашеними статуями святих. Фасадні вежі, увінчані однаковими банями на циліндричних підбанниках, відрізняються за композицією: східна — четверик на четверику; західна — восьмерик на восьмерику. Сферичний купол над середохрестям увінчано світловим ліхтарем (загальна висота 40,25 м). Зовнішня форма бані параболічна. Нави перекрито циліндричними склепіннями на підпружних арках з розпалубками. Над бічними навами влаштовано емпори, які відкриваються арками у середню наву й трансепт і назовні у вигляді аркад на бічних фасадах. Зовні уздовж бічних нав проходять чотириярусні оборонні галереї, перекриті системою хрестових склепінь. Обабіч квадратного в плані пресбітерія прилягають прямокутні в плані ризниця (праворуч) і каплиця Найсвятіших Тайн (ліворуч). Інтер'єр костелу пишно декоровано в ордерних архітектурних формах (див. Ордер архітектурний) з застосуванням скульптури, барельєфів, живописних композицій. Під костелом є поховальна крипта та підвали завглибшки 6 м у кількох рівнях, перекриті склепіннями.
П-подібний у плані (70 × 55 м) корпус келій прилягає з тилу до пресбітерія костелу. Первісно двоповерховий, тепер — триповерховий. Має коридорне розпланування з однобічним розташуванням приміщень, які виходили вікнами у внутрішній двір. Широкі коридори й більшість приміщень перекрито хрестовими склепіннями. Приміщення бібліотеки зберегло декор інтер’єру в стилі пізнього класицизму. Під середньою частиною будівлі, прилеглою до костелу, є підвали. Фасади без декору. Південно-західний розчленований п’ятьма вузькими двоповерховими ризалітами, увінчаними трикутними фронтонами. На одному з фасадів помітні залишки замурованої аркадної галереї.
Значення
Колегіум та костел єзуїтів у Луцьку є рідкісним добре збереженим ансамблем споруд значного осередку ордену єзуїтів на території України, що мав сакральне, освітнє й оборонне значення. Особливий інтерес викликають його крипта й інші підземні приміщення та галереї, які з початку 21 ст. досліджено, реставровано й відкрито для відвідування.
Додатково
У літературі цей ансамбль помилково називають монастирем, а корпус колегії — келіями. Насправді орден єзуїтів, який вів активну місіонерську та освітню діяльність, не мав монастирів, а лише резиденції та колегії.
Після того, як у завершеному 1642 костелі єзуїтів розпочалися відправи, це не сподобалося римо-католицькому духовенству м. Луцька. Діоцезія організувала скарги, в яких звинуватила єзуїтів у спорудженні занадто великого і гарного костелу, влаштуванні в ньому надто пишних та артистичних літургій. Це відволікало вірних від богослужінь в інших луцьких костелях, особливо у Троїцькому кафедральному (стояв навпроти через вулицю; не збережено).
Література
- Колосок Б. Історіографія будівництва луцького комплексу єзуїтів // Архiтектурна спадщина України : в 5 вип. Київ : Українознавство, 1994. Вип. 1. С. 92–102.
- Колосок Б. Костел та колегіум єзуїтів // Вечерський В. В., Годованюк О. М., Тиманович Є. В. та ін. Пам'ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000. С. 87.
- Ричков П. Українська архітектурна спадщина Товариства Ісуса // Архiтектурна спадщина України : в 5 вип. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування ; Головкиївархітектура, 2002. Вип. 5. С. 169–195.
- Колосок Б. Римо-католицькі святині Луцька. Київ : Техніка, 2004. С. 20–104.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Колегіум і костел єзуїтів у Луцьку // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Колегіум і костел єзуїтів у Луцьку (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.05.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
