Відмінності між версіями «Кваренгі, Джакомо»
| (Не показано 19 проміжних версій цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Кваре́нгі, Джако́мо''' ({{lang-it|Quarenghi, Giacomo}}; 20.09.1744, с. Рота д’Іманья, провінція Бергамо, тепер регіон Ломбардія, Італія — 02.03.1817, м. Санкт-Петербург, тепер РФ) — [[архітектор]], графік, представник [[Класицизм (архітектура)|класицизму]], дійсний член Королівської академії мистецтв Швеції (з 1796), автор низки споруд у Росії та Україні. | '''Кваре́нгі, Джако́мо''' ({{lang-it|Quarenghi, Giacomo}}; 20.09.1744, с. Рота д’Іманья, провінція Бергамо, тепер регіон Ломбардія, Італія — 02.03.1817, м. Санкт-Петербург, тепер РФ) — [[архітектор]], графік, представник [[Класицизм (архітектура)|класицизму]], дійсний член Королівської академії мистецтв Швеції (з 1796), автор низки споруд у Росії та Україні. | ||
| + | [[File:Кваренгі, Джакомо1.jpg|міні|праворуч|320пкс|Кваренгі, Джакомо. Портрет 1810 роботи Дж. Поллі у муніципалітеті м. Бергамо]] | ||
| + | {{Персоналія | ||
| + | |Прізвище=Кваренгі | ||
| + | |Ім’я=Джакомо | ||
| + | |По батькові= | ||
| + | |День народження=20 | ||
| + | |Місяць народження=09 | ||
| + | |Рік народження=1744 | ||
| + | |Місце народження=Рота д’Іманья | ||
| + | |День смерті=02 | ||
| + | |Місяць смерті=03 | ||
| + | |Рік смерті=1817 | ||
| + | |Місце смерті=Санкт-Петербург | ||
| + | |Місце поховання= | ||
| + | |Стать=ч | ||
| + | |Alma mater= | ||
| + | |Місце діяльності=Україна; РФ | ||
| + | |Напрями діяльності=архітектура | ||
| + | |Традиція/школа=класицизм | ||
| + | |Відзнака= | ||
| + | |Ілюстрація= | ||
| + | }} | ||
| + | {{Відзнаки | ||
| + | |Орден=Святого Володимира | ||
| + | }} | ||
| + | [[File:Кваренгі, Джакомо2.jpg|міні|праворуч|320пкс|Двір Бахчисарайського палацу. <br>Акварель Дж. Кваренгі 1779]] | ||
| + | [[File:Кваренгі, Джакомо3.jpg|міні|праворуч|320пкс|Проєкт палацу князя О. Безбородька у с. Стольному. Варіант головного фасаду]] | ||
| + | [[File:Кваренгі, Джакомо4.jpg|міні|праворуч|320пкс|Проєкт палацу князя О. Безбородька у с. Стольному. Варіант поперечного розрізу]] | ||
| + | [[File:Кваренгі, Джакомо5.jpg|міні|праворуч|320пкс|Проєкт Успенського собору в м. Кременчуці. Варіант головного фасаду]] | ||
| + | [[File:Кваренгі, Джакомо6.jpg|міні|праворуч|320пкс|Проєкт Спасо-Преображенського собору Спасо-Преображенського монастиря в м. Новгороді-Сіверському. Фасад]] | ||
| + | [[File:Кваренгі, Джакомо7.jpg|міні|праворуч|320пкс|Проєкт Спасо-Преображенського собору Спасо-Преображенського монастиря в м. Новгороді-Сіверському. Поздовжній розріз]] | ||
| + | [[File:Кваренгі, Джакомо8.jpg|міні|праворуч|320пкс|Спасо-Преображенський собор Спасо-Преображенського монастиря <br>в м. Новгороді-Сіверському]] | ||
| + | ==Життєпис== | ||
| + | Народився у сім’ї [[нотаріус]]а Дж. А. Кваренгі (18 ст.; тепер Італія), рід якого відомий із 12 ст., а один із предків був лицарем ордену (див. [[Ордени чернечі]]) [[Госпітальєри|госпітальєрів]]. Дитинство провів у родинному маєтку у м. Бергамо. Там само у Колегії Діви Марії отримав добру освіту: перекладав з [[Латинська мова|латинської мови]] на [[Італійська мова|італійську]] твори [[Вергілій|Вергілія]], Кутулла та ін. 1763 переїхав до м. [[Рим]]а і 1763–1764 навчався [[живопис]]у у майстерні художника й історика мистецтва А. Р. Менгса (1728; тепер Чехія — 1779; тепер Італія). Захопився [[Архітектура|архітектурою]] з 1766. Після ознайомлення з працею [[Палладіо, Андреа|А. Палладіо]] «Чотири книги про архітектуру» 1768 під впливом гравюр [[Піранезі, Джованні Баттіста|Дж. Б. Піранезі]] почав досліджувати античні [[Архітектурна пам'ятка|архітектурні пам’ятки]] у м. Римі. Навчався там 1766–1769 у різних маловідомих архітекторів, котрі, за його власними словами, «зійшли з правильного напряму», тож у них він студіював тільки [[рисунок]], а основи архітектурного фаху освоїв самотужки. 1771 навчався [[Музика|музиці]], освоїв [[контрапункт]] і умів як композитор писати [[Квартет|квартети]]. Внаслідок цього переконався, що [[Гармонія (музика)|гармонія]] в музиці не має нічого спільного з гармонією [[Пропорції архітектурні|пропорцій]] в архітектурі. 1769–1773 виконав першу архітектурну працю — [[Реконструкція (архітектура)|реконструкцію]] [[Інтер'єр|інтер’єру]] середньовічної [[Церква (архітектура)|церкви]] Святої Сколастики у м. Субіако (тепер у межах м. Рима). 1771–1775 подорожував Італією, вивчаючи [[Архітектурна спадщина|архітектурну спадщину]] [[Античність|античності]] й доби [[Відродження]], особливо твори архітекторів [[Браманте, Донато|Д. Браманте]], [[Сангалло, Антоніо да (Молодший)|А. да Сангалло (Молодшого)]], [[Палладіо, Андреа|А. Палладіо]], [[Серліо, Себастьяно|С. Серліо]] та ін. Відвідав [[Венеція|Венецію]] та її околиці, [[Верона|Верону]], Віченцу, Мантую, [[Мілан]], [[Неаполь]], Парму, П’яченцу, [[Флоренція|Флоренцію]], розкопки Помпей (див. [[Помпеї, Геркуланум і Торре-Аннунціата]]), [[Сицилія (острів)|Сицилію]]. | ||
| − | + | 1775 повернувся у м. Бергамо, там одружився й виїхав до м. Рима, де потоваришував з «англійською колонією» — групою британських аристократів (див. [[Аристократія]]), які вивчали античну й ренесансну мистецьку спадщину Італії. Виконав для них і для короля [[Швеція|Швеції]], кілька [[Проєкт (архітектура)|архітектурних проєктів]] у «палладіанському стилі» й зажив слави талановитого художника й архітектора. З огляду на це барон Ф. М. фон Грімм (1723–1807; тепер Німеччина), представник російської імператриці [[Катерина ІІ|Катерини ІІ]], рекомендував Кваренгі для виконання архітектурних робіт при петербурзькому дворі. 01.09.1779 у м. Римі від імені імператриці укладено контракт з Кваренгі терміном на 3 роки; згодом контракт буде продовжено і його робота в Російській імперії триватиме (з двома перервами) 37 років. Восени 1779 Кваренгі з родиною відплив із Венеції до [[Крим]]у й через м. [[Бахчисарай]] (зробивши там акварельний малюнок [[Бахчисарайський палац|Бахчисарайського палацу]]) у грудні 1779 прибув до м. Санкт-Петербурга. Там він став провідним архітектором, який успішно виконував державні й приватні замовлення, уславившись неймовірною працездатністю. 1794–1796 разом з родиною перебував у м. Бергамо. Восени 1810 Кваренгі знову відвідав м. Бергамо, де на його честь улаштували загальноміське [[свято]], а парадний [[Портрет (образотворче мистецтво)|портрет]] помістили в будинку [[муніципалітет]]у в [[Галерея|галереї]] видатних уродженців міста. Після його повернення до [[Російська імперія|Російської імперії]] 1811 [[Наполеон I Бонапарт|Наполеон І Бонапарт]] (на той час [[король]] Італії) видав [[декрет]] 08.02.1812 про обов’язковість виїзду з Російської імперії всіх італійців. Оскільки Кваренгі цього не виконав, 27.09.1813 у м. Бергамо його заочно засуджено до довічного вигнання з [[Конфіскація майна|конфіскацією майна]]. | |
| − | |||
| − | |||
==Творчість== | ==Творчість== | ||
| − | Кваренгі — провідний архітектор високого класицизму в Російській імперії, послідовник стилістики, започаткованої творчістю архітектора А. Палладіо (так званого палладіанства), для якого характерні монументальні форми з використанням ордеру архітектурного. Учнем Кваренгі був А. Меленський. | + | Кваренгі — провідний архітектор високого класицизму в Російській імперії, послідовник [[Стилістика|стилістики]], започаткованої творчістю архітектора А. Палладіо (так званого палладіанства), для якого характерні монументальні форми з використанням [[Ордер архітектурний|ордеру архітектурного]]. Учнем Кваренгі був [[Меленський, Андрій Іванович|А. Меленський]]. |
| − | Автор значної кількості реалізованих проєктів, повний перелік яких дотепер не укладено. Це споруди у містах Санкт-Петербурзі, Москві та їхніх околицях, численних заміських | + | |
| − | Серед найвизначніших творів: | + | Автор значної кількості реалізованих проєктів, повний перелік яких дотепер не укладено. Це споруди у містах Санкт-Петербурзі, [[Москва (місто)|Москві]] та їхніх околицях, численних заміських [[садиба]]х знаті на європейській частині колишньої Російської імперії, зокрема й в Україні. |
| − | *будівлі Академії наук, Смольного й Катерининського інститутів, Асигнаційного банку, Ермітажного театру, Кінногвардійського манежу, Маріїнської лікарні, Мальтійської капели, гостиного двору, | + | |
| − | *Благовіщенська церква, Олександрівський палац у Царському Селі (тепер м. Пушкін у складі м. Санкт-Петербурга); | + | '''''Серед найвизначніших творів:''''' |
| − | *Англійський палац у м. | + | *[[Будівля|будівлі]] Академії наук, Смольного й Катерининського інститутів, Асигнаційного банку, Ермітажного театру, Кінногвардійського манежу, Маріїнської лікарні, Мальтійської капели, [[Гостиний двір|гостиного двору]], [[палац]]ів і [[особняк]]ів у м. Санкт-Петербурзі; |
| + | *Благовіщенська церква, Олександрівський палац у Царському Селі (тепер м. Пушкін у складі м. Санкт-Петербурга); | ||
| + | *Англійський палац у м. [[Петергоф]]і; | ||
*Торговельні ряди на Красній площі, старий гостиний двір на Варварці, шпиталь у м. Москві; | *Торговельні ряди на Красній площі, старий гостиний двір на Варварці, шпиталь у м. Москві; | ||
| − | *малі архітектурні форми у | + | *[[малі архітектурні форми]] у [[парк]]ах палаців і садиб тощо. |
| − | Твори в Україні: | + | '''''Твори в Україні:''''' |
| − | *палац Безбородька в Стольному (1782 — 1790-і, не збережено); | + | *[[палац Безбородька в Стольному]] (1782 — 1790-і, не збережено); |
*церква Святого Андрія у с. Стольному (тепер Чернігівської області, 1783); | *церква Святого Андрія у с. Стольному (тепер Чернігівської області, 1783); | ||
| − | *присутствені місця у м. Харкові (1785–1805, не збережено); | + | *присутствені місця у м. [[Харків|Харкові]] (1785–1805, не збережено); |
| − | *Спасо-Преображенський собор Спасо-Преображенського монастиря у Новгороді-Сіверському (1791–1806); | + | *Спасо-Преображенський собор [[Спасо-Преображенський монастир у Новгороді-Сіверському|Спасо-Преображенського монастиря у Новгороді-Сіверському]] (1791–1806); |
| − | *палац у м. Кременчуці (1790-і, не збережено); | + | *палац у м. [[Кременчук|Кременчуці]] (1790-і, не збережено); |
| − | *Успенський собор у Кременчуці (1790-і — 1816, не збережено); | + | *[[Успенський собор у Кременчуці]] (1790-і — 1816, не збережено); |
| − | *палац сенатора М. Комбурлея (1761–1821; тепер РФ) у с. Хотінь, тепер селище Сумської області (1799 — початок 19 ст., збережено частково); | + | *палац сенатора М. Комбурлея (1761–1821; тепер РФ) у с. Хотінь, тепер селище Сумської області (1799 — початок 19 ст., збережено частково); |
| − | проєкти (3 варіанти) меморіального храму над могилою російських воїнів на полі Полтавської битви 1709 (1811, 1816, не реалізовано) | + | *проєкти (3 варіанти) меморіального [[Храм (архітектура)|храму]] над могилою російських воїнів на полі [[Полтавська битва 1709|Полтавської битви 1709]] (1811, 1816, не реалізовано). |
| − | Ймовірні твори Кваренгі з документально не підтвердженим його авторством: | + | '''''Ймовірні твори''''' Кваренгі з документально не підтвердженим його авторством: |
| − | арка | + | * [[Арка тріумфальна в Новгороді-Сіверському|тріумфальна арка в Новгороді-Сіверському]] (1786); |
| − | Домницький монастир Різдва Богородиці (собор, трапезна, келії, надбрамна дзвіниця, 1798–1806). | + | * [[Домницький монастир Різдва Богородиці]] ([[собор]], [[трапезна]], [[Келія|келії]], надбрамна [[дзвіниця]], 1798–1806). |
| + | |||
==Визнання== | ==Визнання== | ||
| − | Лицар Мальтійського ордену й орденський архітектор (з 1800). | + | Лицар [[Мальтійський орден|Мальтійського ордену]] й орденський архітектор (з 1800). |
| + | |||
Нагороджений орденом Святого Володимира (1814). | Нагороджений орденом Святого Володимира (1814). | ||
| − | На честь Кваренгі названо провулок | + | |
| − | У м. Санкт-Петербурзі встановлено пам’ятник і меморіальну дошку (1967). | + | На честь Кваренгі названо провулок у м. Санкт-Петербурзі (1923) і вулицю у м. Бергамо (1967). |
| + | |||
| + | У м. Санкт-Петербурзі встановлено [[Пам'ятник|пам’ятник]] і меморіальну дошку (1967). | ||
| + | |||
Твори Кваренгі, які збережено в Україні, тепер є пам’ятками архітектури національного та місцевого значення. | Твори Кваренгі, які збережено в Україні, тепер є пам’ятками архітектури національного та місцевого значення. | ||
==Додатково== | ==Додатково== | ||
| − | + | У літературі поширена версія про те, що Кваренгі погодився їхати працювати в Російську імперію внаслідок злиднів і безгрошів’я під час його перебування у м. Римі. Це не відповідає дійсності, оскільки він був представником заможної аристократичної родини й успішним архітектором та художником. | |
| − | + | Кваренгі був доброзичливим, хоча й емоційним; за свідченнями сучасників мав «золоте серце» й химерну зовнішність, завдяки якій його знали всі у м. Санкт-Петербурзі. З огляду на це став об’єктом численних дружніх [[шарж]]ів і [[Карикатура|карикатур]], опублікованих навіть у фундаментальних працях з [[Архітектури історія|історії архітектури]]. | |
| − | + | На відміну від [[Камерон, Чарльз|Ч. Камерона]], Кваренгі цінував [[Твір архітектури|твори архітектури]] стилю [[Бароко (архітектура)|бароко]], особливо споруди авторства [[Растреллі, Бартоломео Франческо|Б. Ф. Растреллі]]. Так, щодня проходячи повз [[Смольний монастир]], він неодмінно зупинявся, знімав капелюха, хрестився на собор і в захваті казав: «Оце церква, так церква!». | |
==Література== | ==Література== | ||
| − | Горностаев Ф. Дворцы и | + | # Горностаев Ф. Дворцы и церкви Юга. Москва : Товарищество «Образование», 1914. 85 с. |
| − | Грабарь И. Э. Джакомо Кваренги // История русского искусства. Архитектура : в 6 т. Москва : И. Кнебель, 1914. Т. 3. С. | + | # Грабарь И. Э. Джакомо Кваренги // История русского искусства. Архитектура : в 6 т. Москва : И. Кнебель, 1914. Т. 3. С. 389-428. |
| − | Пилявский В. Джакомо Кваренги: Архитектор. Художник. Ленинград : Стройиздат. Ленинградское отделение, 1981. 212 с. | + | # Пилявский В. Джакомо Кваренги: Архитектор. Художник. Ленинград : Стройиздат. Ленинградское отделение, 1981. 212 с. |
| − | Тимофієнко В. Кваренгі Джакомо // Зодчі України кінця XVIII | + | # Тимофієнко В. Кваренгі Джакомо // Зодчі України кінця XVIII початку ХХ століть: Біографічний довідник. Київ : Науково-дослідний інститутткорії та історії архітектури і містобудування, 1999. С. 177. |
| − | Angelini P., Giustina I., Rodeschini M | + | # Angelini P., Giustina I., Rodeschini M. Giacomo Quarenghi. I disegni dell'Accademia Carrara di Bergamo. Venezia : Marsilio, 2019. 224 p. |
| + | |||
| + | ==Автор ВУЕ== | ||
| + | [[Автор_ВУЕ::Вечерський В. В.|В. В. Вечерський]] | ||
| + | {{Цитування_автор}} | ||
| + | [[Категорія:Архітектура]] [[Категорія: Архітектура будівель і споруд]] [[Категорія:Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури]] [[Категорія:Історія архітектури]] [[Категорія:Архітектори]] [[Категорія:Україна]] [[Категорія:Е-ВУЕ]] | ||
| + | {{Оприлюднено | ||
| + | |Науковий напрям=Архітектура | ||
| + | |Дефініція=(1744—1817), архітектор, графік, представник класицизму, дійсний член Королівської академії мистецтв Швеції (з 1796), автор низки споруд у Росії та Україні. | ||
| + | |Статус гасла=Оприлюднено | ||
| + | |Аудіосупровід= | ||
| + | |Відео= | ||
| + | |Аудіо= | ||
| + | |Ілюстрації= | ||
| + | |Обсяг гасла= | ||
| + | |Рік оприлюднення=2024 | ||
| + | |Місяць оприлюднення=04 | ||
| + | |Дата оприлюднення=16 | ||
| + | }} | ||
| + | {{#related: Успенський собор у Кременчуці }} | ||
| + | {{#related: Палац Безбородька в Стольному }} | ||
| + | {{#related: Спасо-Преображенський монастир у Новгороді-Сіверському }} | ||
Поточна версія на 08:59, 29 квітня 2024
Кваре́нгі, Джако́мо (італ. Quarenghi, Giacomo; 20.09.1744, с. Рота д’Іманья, провінція Бергамо, тепер регіон Ломбардія, Італія — 02.03.1817, м. Санкт-Петербург, тепер РФ) — архітектор, графік, представник класицизму, дійсний член Королівської академії мистецтв Швеції (з 1796), автор низки споруд у Росії та Україні.
|
Кваренгі, Джакомо | |
|---|---|
| Народження | 20.09.1744 |
| Місце народження | Рота д’Іманья |
| Смерть | 02.03.1817 |
| Місце смерті | Санкт-Петербург |
| Місце діяльності | Україна, РФ |
| Напрями діяльності | архітектура |
| Традиція/школа | класицизм |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Ордени | Святого Володимира |
Життєпис
Народився у сім’ї нотаріуса Дж. А. Кваренгі (18 ст.; тепер Італія), рід якого відомий із 12 ст., а один із предків був лицарем ордену (див. Ордени чернечі) госпітальєрів. Дитинство провів у родинному маєтку у м. Бергамо. Там само у Колегії Діви Марії отримав добру освіту: перекладав з латинської мови на італійську твори Вергілія, Кутулла та ін. 1763 переїхав до м. Рима і 1763–1764 навчався живопису у майстерні художника й історика мистецтва А. Р. Менгса (1728; тепер Чехія — 1779; тепер Італія). Захопився архітектурою з 1766. Після ознайомлення з працею А. Палладіо «Чотири книги про архітектуру» 1768 під впливом гравюр Дж. Б. Піранезі почав досліджувати античні архітектурні пам’ятки у м. Римі. Навчався там 1766–1769 у різних маловідомих архітекторів, котрі, за його власними словами, «зійшли з правильного напряму», тож у них він студіював тільки рисунок, а основи архітектурного фаху освоїв самотужки. 1771 навчався музиці, освоїв контрапункт і умів як композитор писати квартети. Внаслідок цього переконався, що гармонія в музиці не має нічого спільного з гармонією пропорцій в архітектурі. 1769–1773 виконав першу архітектурну працю — реконструкцію інтер’єру середньовічної церкви Святої Сколастики у м. Субіако (тепер у межах м. Рима). 1771–1775 подорожував Італією, вивчаючи архітектурну спадщину античності й доби Відродження, особливо твори архітекторів Д. Браманте, А. да Сангалло (Молодшого), А. Палладіо, С. Серліо та ін. Відвідав Венецію та її околиці, Верону, Віченцу, Мантую, Мілан, Неаполь, Парму, П’яченцу, Флоренцію, розкопки Помпей (див. Помпеї, Геркуланум і Торре-Аннунціата), Сицилію.
1775 повернувся у м. Бергамо, там одружився й виїхав до м. Рима, де потоваришував з «англійською колонією» — групою британських аристократів (див. Аристократія), які вивчали античну й ренесансну мистецьку спадщину Італії. Виконав для них і для короля Швеції, кілька архітектурних проєктів у «палладіанському стилі» й зажив слави талановитого художника й архітектора. З огляду на це барон Ф. М. фон Грімм (1723–1807; тепер Німеччина), представник російської імператриці Катерини ІІ, рекомендував Кваренгі для виконання архітектурних робіт при петербурзькому дворі. 01.09.1779 у м. Римі від імені імператриці укладено контракт з Кваренгі терміном на 3 роки; згодом контракт буде продовжено і його робота в Російській імперії триватиме (з двома перервами) 37 років. Восени 1779 Кваренгі з родиною відплив із Венеції до Криму й через м. Бахчисарай (зробивши там акварельний малюнок Бахчисарайського палацу) у грудні 1779 прибув до м. Санкт-Петербурга. Там він став провідним архітектором, який успішно виконував державні й приватні замовлення, уславившись неймовірною працездатністю. 1794–1796 разом з родиною перебував у м. Бергамо. Восени 1810 Кваренгі знову відвідав м. Бергамо, де на його честь улаштували загальноміське свято, а парадний портрет помістили в будинку муніципалітету в галереї видатних уродженців міста. Після його повернення до Російської імперії 1811 Наполеон І Бонапарт (на той час король Італії) видав декрет 08.02.1812 про обов’язковість виїзду з Російської імперії всіх італійців. Оскільки Кваренгі цього не виконав, 27.09.1813 у м. Бергамо його заочно засуджено до довічного вигнання з конфіскацією майна.
Творчість
Кваренгі — провідний архітектор високого класицизму в Російській імперії, послідовник стилістики, започаткованої творчістю архітектора А. Палладіо (так званого палладіанства), для якого характерні монументальні форми з використанням ордеру архітектурного. Учнем Кваренгі був А. Меленський.
Автор значної кількості реалізованих проєктів, повний перелік яких дотепер не укладено. Це споруди у містах Санкт-Петербурзі, Москві та їхніх околицях, численних заміських садибах знаті на європейській частині колишньої Російської імперії, зокрема й в Україні.
Серед найвизначніших творів:
- будівлі Академії наук, Смольного й Катерининського інститутів, Асигнаційного банку, Ермітажного театру, Кінногвардійського манежу, Маріїнської лікарні, Мальтійської капели, гостиного двору, палаців і особняків у м. Санкт-Петербурзі;
- Благовіщенська церква, Олександрівський палац у Царському Селі (тепер м. Пушкін у складі м. Санкт-Петербурга);
- Англійський палац у м. Петергофі;
- Торговельні ряди на Красній площі, старий гостиний двір на Варварці, шпиталь у м. Москві;
- малі архітектурні форми у парках палаців і садиб тощо.
Твори в Україні:
- палац Безбородька в Стольному (1782 — 1790-і, не збережено);
- церква Святого Андрія у с. Стольному (тепер Чернігівської області, 1783);
- присутствені місця у м. Харкові (1785–1805, не збережено);
- Спасо-Преображенський собор Спасо-Преображенського монастиря у Новгороді-Сіверському (1791–1806);
- палац у м. Кременчуці (1790-і, не збережено);
- Успенський собор у Кременчуці (1790-і — 1816, не збережено);
- палац сенатора М. Комбурлея (1761–1821; тепер РФ) у с. Хотінь, тепер селище Сумської області (1799 — початок 19 ст., збережено частково);
- проєкти (3 варіанти) меморіального храму над могилою російських воїнів на полі Полтавської битви 1709 (1811, 1816, не реалізовано).
Ймовірні твори Кваренгі з документально не підтвердженим його авторством:
- тріумфальна арка в Новгороді-Сіверському (1786);
- Домницький монастир Різдва Богородиці (собор, трапезна, келії, надбрамна дзвіниця, 1798–1806).
Визнання
Лицар Мальтійського ордену й орденський архітектор (з 1800).
Нагороджений орденом Святого Володимира (1814).
На честь Кваренгі названо провулок у м. Санкт-Петербурзі (1923) і вулицю у м. Бергамо (1967).
У м. Санкт-Петербурзі встановлено пам’ятник і меморіальну дошку (1967).
Твори Кваренгі, які збережено в Україні, тепер є пам’ятками архітектури національного та місцевого значення.
Додатково
У літературі поширена версія про те, що Кваренгі погодився їхати працювати в Російську імперію внаслідок злиднів і безгрошів’я під час його перебування у м. Римі. Це не відповідає дійсності, оскільки він був представником заможної аристократичної родини й успішним архітектором та художником. Кваренгі був доброзичливим, хоча й емоційним; за свідченнями сучасників мав «золоте серце» й химерну зовнішність, завдяки якій його знали всі у м. Санкт-Петербурзі. З огляду на це став об’єктом численних дружніх шаржів і карикатур, опублікованих навіть у фундаментальних працях з історії архітектури. На відміну від Ч. Камерона, Кваренгі цінував твори архітектури стилю бароко, особливо споруди авторства Б. Ф. Растреллі. Так, щодня проходячи повз Смольний монастир, він неодмінно зупинявся, знімав капелюха, хрестився на собор і в захваті казав: «Оце церква, так церква!».
Література
- Горностаев Ф. Дворцы и церкви Юга. Москва : Товарищество «Образование», 1914. 85 с.
- Грабарь И. Э. Джакомо Кваренги // История русского искусства. Архитектура : в 6 т. Москва : И. Кнебель, 1914. Т. 3. С. 389-428.
- Пилявский В. Джакомо Кваренги: Архитектор. Художник. Ленинград : Стройиздат. Ленинградское отделение, 1981. 212 с.
- Тимофієнко В. Кваренгі Джакомо // Зодчі України кінця XVIII початку ХХ століть: Біографічний довідник. Київ : Науково-дослідний інститутткорії та історії архітектури і містобудування, 1999. С. 177.
- Angelini P., Giustina I., Rodeschini M. Giacomo Quarenghi. I disegni dell'Accademia Carrara di Bergamo. Venezia : Marsilio, 2019. 224 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Кваренгі, Джакомо // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Кваренгі, Джакомо (дата звернення: 28.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.04.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
